Навіть під час війни, що нищить міста і села, українські вчителі, лікарі, соціальні працівники, рятувальники та комунальники щодня демонструють неймовірну стійкість.
Вони викладають у бомбосховищах, приймають пологи в підвалах та рятують сім’ї, роблячи все можливе, щоб забезпечити дітям краще життя.
Про це пише UNICEF.
Емоційна безпека
У Запоріжжі освіта набула нового змісту: в інноваційних центрах відновлення навчання емоційна безпека дітей стала пріоритетом.
За словами вчительки Ганни Легуцької, унікальність центру в тому, що він не фокусується на оцінках, а дає змогу дітям пробувати, помилятися, з’ясовувати й вчитися без страху.
Однією з найбільших потреб наших учнів є живе спілкування — як з однолітками, так і з вчителями, — розповідає Ганна.
Фото: UNICEF
Вона зауважує, що завдяки вільному спілкуванню та взаємодії без тиску формального оцінювання, діти не лише надолужують втрати в навчанні, а й стають більш упевненими в собі.
Безпечні інклюзивні простори для дітей
Для вразливих дітей з особливими освітніми потребами війна створила нові виклики. На Харківщині для них створено безпечні інклюзивні простори.
— Завдяки корекційно-розвивальним заняттям є прогрес у багатьох дітей. Ми дуже втішені тим, що діти, які взагалі мовчали, починають поступово говорити, — ділиться дитяча психологиня Любов Погрецька.
Вона додає, що раніше батьки змушені були возити дітей на дорогі заняття, що стало неможливим під час війни.
Тим часом в Одесі освітні заклади перетворилися на осередки емоційної підтримки.
Вчителька української та світової літератури Ірина Сухініна стала для своїх учнів справжньою опорою.
— Вони стали більш нервові, не можуть зосередитися, інколи приходять на уроки й майже засинають. І я розумію, коли вони вночі не спали, були в укритті, то їм складно опанувати себе, — каже Ірина.
Попри особисті трагедії, вона знаходить сили підтримувати дітей, зустрічаючи їх словами:
Сонечка мої, доброго ранку, не поспішаємо. Я всіх чекаю для того, щоб обійняти.
Комунальники Краматорська
У Краматорську справжніми героями стали працівники комунальних служб.
Начальник аварійної служби водоканалу Олександр Халява разом з командою забезпечує місто водою, ремонтуючи водогони під постійними обстрілами.
— Ми докладаємо всіх зусиль, щоб подача води була цілодобово. Якщо стається аварія, ніхто не залишає пост до повного відновлення мережі, — наголошує він.
Фото: UNICEF
Олександр додає, що війна згуртувала колектив, перетворивши його на велику родину, а сім’я залишається його головною мотивацією.
Рятують новонароджених під час обстрілів
У Харкові медики демонструють неймовірну відданість. В.о. завідувача відділення інтенсивної терапії новонароджених Алла Іванівна розповідає, що їхня лікарня продовжує приймати вагітних з ускладненнями, зокрема з Донеччини.
— На початку війни наші діти разом із матерями були переведені в підвальні приміщення, де була організована реанімаційна допомога в повному масштабі. Під час війни не було жодного летального випадку, — з гордістю зазначає лікарка.
Спорт допомагає дітям відновлюватися
У Кегичівці спорт став інструментом для підтримки психічного та фізичного здоров’я дітей. Директорка ліцею Ірина Юсова розповідає, що понад 700 дітей залучені до фізкультури.
— Заняття в секціях і гуртках дають змогу дітям бути поряд зі своїми друзями, відчути себе частиною колективу, отой командний дух, дізнатися, що таке перемога, — каже Ірина.
Турбота про найвразливіших
У Херсоні рятувальники є першою лінією захисту. Керівник рятувального відділення ДСНС Владислав Горецький, разом з колегами продовжує працювати попри щоденні обстріли.
Дуже важко бачити, що зараз найбільш вразливими є діти. Але я ніколи не думав змінити професію, — каже Владислав.
Головне фото: UNICEF.
Раніше ми розповідали історію Андрійчика, який втратив дві ніжки через російський авіаудар.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!