Мені є заради кого жити… У Рівному жінка народила після загибелі чоловіка

Вікторія Мельник журналістка сайту
екстракорпоральне запліднення

Кожна така історія боляче бʼє українців, нагадуючи ціну нашої незалежності. Тисячі загиблих чоловіків та жінок не встигли народити дітей з коханими.

У цій чутливій темі на допомогу може прийти екстракорпоральне запліднення, тобто коли жінка може завагітніти через запліднення із замороженим біоматеріалом чоловіка.

У Рівненському обласному перинатальному центрі поділилися історією Наталі Гордійчук, яка свідомо пішла на такий крок. Детальніше про народження її довгоочікуваного сина, переповідаємо й ми.

Рівнянка народила дитину через екстракорпоральне запліднення

Ця любов сильніша за смерть, написали лікарі обласного перинатального центру у Рівному про історію Наталі та Юрія.

Два роки тому Наталя звернулася до лікарів, бо вони з чоловіком не могли завагітніти. Акушер-гінеколог Віктор Лесик розповів, що їм довелося виконати кілька операцій. Після того жінку направили до Центру Планування Сімʼї.

Чоловік здав біологічний матеріал, пара мала приїхати до центру за кілька днів, щоб дізнатися результати. Того ж місяця Юрій поїхав на нуль, у Донецьку область.

— Все було добре, поки не прийшов той травень… 21 травня мені подзвонили й повідомили, що його не стало. Я не вірила, що він загинув, доки не побачила.

За два тижні я трохи прийшла до тями і зрозуміла, що треба щось робити далі, — розповіла Наталя.

Жінка приїхала до лікарні з новиною, що Юрія більше немає. А лікарі її заспокоїли: вони їй допоможуть. Наталя зважила й вирішила, що з усім впорається, тож вирішила зберегти цю частиночку свого коханого Юрія.

Жити не хотілося зовсім. А так… мені хоч є заради кого, — каже жінка.

Після того, як лікарі повідомили їй щасливу новину, вона поїхала до коханого на могилу, щоб розділити це щастя з ним хоч так.

Так на світ з’явився Юрчик. Ім’я — на честь тата. Зовнішність — як дві краплі води. А любов, у якій він зачатий, — безмежна, безстрашна, вічна.

Наталя народила сина 20 травня 2025 року. А 21 травня 2024 року загинув її чоловік та батько Юрчика.

— Це перший подібний випадок у нашому центрі. Ми пишаємося, що стали частиною цієї унікальної історії, де пам’ять, надія і материнське серце творять справжні дива. Життя продовжується. І навіть після найгірших втрат — воно здатне починатися знову, — зазначили у центрі.

Втрату рідної людини важко переживати. Інколи допомогти може мистецтво: історії жінок, які проживають біль через картини, ми розповідали в іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.