У Дніпрі маріуполець відкрив соціально-гуманітарний центр для земляків. При ньому працює і кав`ярня.
Читай, як резиденція Вільний простір — Little Mariupol допомагає переселенцям.
Ми бачили, як горить Маріуполь
Володимир Лихачов згадує, як займався улюбленою справою у рідному Маріуполі впродовж останніх 15 років. Там разом з родиною він мав два магазини-кав’ярні.
Вони називались Чай, кава та інші колоніальні товари. Там працювала моя сім’я, були наймані продавці. Це було місце для зустрічі друзів, знайомих.
Це просто був якийсь потік щастя, спілкування, гарного настрою та позитивних емоцій, — каже підприємець.
Чоловік розповідає, що попри російсько-українську війну, яка тривала з 2014 року, Маріуполь розбудовувався. Та все змінила повномасштабна агресія Росії.
Уже наступного дня після початку наступу окупантів Володимир з родиною покинув місто й тимчасово зупинився неподалік — на фермі свого друга. Каже, що ніколи не забуде те, що відбувалось з Маріуполем у ті дні.
Ми бачили, як горить місто. Повз нас пролітали літаки, гелікоптери. Залпи Градів чули й розриви. Ми розуміли та припускали, що там відбувається щось жахливе, — ділиться Володимир.
А пізніше він дізнався, що у його квартиру потрапило два снаряди, а сімейних кав’ярень більше немає.
Відкриття гуманітарного центра
З кінця березня чоловік із сім’єю живе у Дніпрі. Спершу родину прихистили у шелтері. Володимир одразу почав шукати роботу за спеціальністю, бо був не лише власником, а й баристою.
Так познайомився з іншим переселенцем з Маріуполя, який збирався відкривати у Дніпрі спеціальний гуманітарний центр для біженців. І там саме планувалась кав’ярня.
Нині це гуманітарний простір, який надає психологічну, юридичну підтримку та реабілітацію переселенцям і військовослужбовцям.
Кожна людина може прийти сюди, безкоштовно отримати всі послуги, а також випити смачної кави.
Частину прибутку Володимир віддає на потреби переселенців. Фішка кав’ярні — підвішена кава, тобто коли покупець може сплатити наперед за напій. Для маріупольців та військовослужбовців він тут безкоштовний.
Володимир каже, у Дніпрі вже освоївся. Добрі люди безплатно надали житло. Та, звісно, повернутися до рідного міста все ж хочеться.
Будь-хто може позаздрити українській доброті та щирості. У Дніпрі волонтер за свої кошти купує й ремонтує будинки для переселенців. Читай історію Стаса Теплова.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!