Чи міг передбачити 48-річний молодший сержант Степан, який пів життя працював на тракторі та вирощував шампіньйони, що стане механіком-водієм сучасного танка Leopard 1А5?
Родом із Черкащини, батько трьох дітей, він приєднався до Сил оборони України у грудні 2022 року. Його історія — приклад сили духу, відданості та професійності. Нею поділились в Армія.Inform.
Від трактора до танка Leopard
Степан мав досвід роботи з технікою ще в цивільному житті, тому швидко освоїв спочатку танк Т-72, а згодом пройшов навчання в Німеччині, де пересів на іномарку — Leopard 1А5.
Ми ж перед цим на 72-х їздили. А коли пересіли на Леопард — наче на іномарку пересіли! — згадує він із усмішкою.
Навчання тривало півтора місяця, і, за словами військовослужбовця, інструктори були професійними, а техніка — зручною в експлуатації.
Одразу після навчань Степан вирушив у район бойових дій на Куп’янському напрямку.
Випробування війною
Один із найскладніших моментів, за словами Степана, стався під час обстрілу мінометами 120-го калібру.
Сидиш, серце тьохкає, бліндаж здригається, — згадує він про той випадок.
А під час одного з виїздів улітку 2024 року, коли їх накрив Ланцет, екіпажу довелося 12 годин перебувати в посадці.
Попри всі труднощі, найбільш пам’ятною для Степана стала операція 7 листопада 2024 року, коли їхній екіпаж відбивав контрнаступ ворога.
Ми з 5:30 до 19:30 шість одиниць працювали, один за одним… Але відбили. І вони не пішли далі, — розповідає військовий.
Сила віри та підтримка родини
Найважчим для Степана під час війни було розлука з сім’єю. Його наймолодшій доньці Улі виповниться лише чотири роки, а він приєднався до війська, коли їй був рік.
Найбільше за весь час на війні хотілося побачити сім’ю, — каже він із теплотою.
Окрім доньки, у Степана є двоє синів — 28-річний Володимир та 13-річний Олександр, а також онука Аліна.
Під час найскладнішого виїзду на Сватівському напрямку його підтримала молитва.
Отче наш прочитав — і поїхав далі, — зізнається військовий.
Якби всі пішли, ми б уже виграли
На запитання про тих, хто ще не приєднався до Сил оборони, Степан відповідає з сумом:
Якби всі зараз так пішли, як ми тоді, а не ховалися по барах, то ми цю війну вже б виграли.
Він наголошує, що для перемоги потрібні й люди, і техніка.
Перемога заради миру
Після року та двох місяців на передовій бригада, де служить Степан, була виведена на відновлення. Але навіть у найскладніші моменти він не втрачав оптимізму і працював заради майбутнього своєї родини та країни.
Степан — це приклад того, як звичайна людина може стати героєм, коли цього вимагає час.
Його історія нагадує нам про силу духу українських воїнів, які борються за свободу та мир.
В Україні є й інші важливі для нашої оборони танки. Читай про характеристики танків Abrams, що надали нам США.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!