Вони не лише тримають тил, поки чоловіки тримають фронт, вони стали рятувальницями. На Черкащині три жінки долучилися до добровільної пожежної команди й замінили там чоловіків.
За півроку на їхньому рахунку зо два десятки виїздів і гасіння загорянь будівель, лісової пожежі, очерету, сухостою. І цю роботу вони виконують разом з основною. Коли встигають і як їм вдається поєднувати?
Жінки доброволиці пожежної команди Благодатно замінили чоловіків, які пішли на фронт. У кожної є діти та своя основна робота. Але якщо в громаді стається лихо, все кидають і біжать на допомогу.
Історія жінок з Черкащини, які рятують громаду від пожеж
Інна Мовчан працює контролером на місцевому водоканалі. Її чоловік воює. Жінка приєдналася до добровільної пожежної команди своєї громади у лютому цього року. Показує свою шафу з робочим одягом. Каже, зараз забезпечені усім, але спочатку навіть чоботи були чоловічими.
— Ми чекали нові черевики. В мене розмір ноги — 38-й, а цей 43-й. В мене там були дві повстяні устілки й вони все одно були великі.
Перший виїзд, згадує, був на гасіння пожежі у церкві. Каже, тоді ще навичок не мала і просто виконували накази керівника.
— Він каже: “Біжи”, я біжу. Ми спочатку по його вказівках, а потім уже, як вже хлопці загасили пожежу, почали розбирати завали. То ми вже стали з Ліною і стали робити те саме, що роблять хлопці.
У роботі ми не помічали, що нам важко. Вже потім, як ми закінчили все робити, то тоді вже сіли й відчули, що воно дійсно дуже важко.
Та поступово, каже, опанували усі тонкощі нової для себе справи. За вчителя керівник команди Максим. Тренування двічі на тиждень.
Ліна працює у старостаті фахівчинею з благоустрою. До лав добровільної пожежної команди долучилася теж у лютому. Нині на рахунку Ліни зо два десятки виїздів. Її чоловік, який уже рік боронить країну, підтримав дружину у новій для неї справі.
— Він зразу, тільки йому за це сказала, мене підтримав. Оскільки знаємо, зараз яка ситуація в країні, хто, як не ми? Довелося, ми спробували, в нас все вийшло. Абсолютно не жалкую. Тільки вперед, тільки навчатись, працювати.
Що говорять про рятувальниць в пожежній команді
Чоловіки, які були раніше у добровільній пожежній команді, мобілізувались. І коли постала загроза розпаду підрозділу, його врятували жінки, замінивши чоловіків, розповідає керівник. Максим Масюк залучив і власну дружину в команду.
— Планували це все зробити у більш ігровій формі, щоб вони нам допомагали в легких ситуаціях. А на жаль, сталося так, що були в нас загоряння будівель, лісових масивів, очерету, сухостою трави.
І вони справляються не гірше, ніж хлопці. Я не очікував, що так буде, але вони одні з найвідповідальніших.
Добровільну пожежну команду тут створили у листопаді 2022 року. Виграли конкурс, який проводила Польща, щоб згуртувати місцевих жителів-добровольців і допомагати людям у складних ситуаціях.
Польська сторона поділилася своїм досвідом і забезпечила спорядженням та обладнанням для гасіння пожеж. Обласна ДСНС допомогла з автівкою і проводить навчання та тренінги для добровольців.
Нині цей підрозділ дбає про безпеку 3,5 тисячі людей свого села, 17 садових товариств, що на околиці, і разом з професійними рятувальниками допомагає боротися з вогнем усій Золотоніській громаді. Самотужки роблять ремонт і подалися на польський кран, щоб облаштувати пожежне депо.
— Я не жалкую про це, тому що це дуже потрібно в наш час. Немає кому. Це як поклик душі й це наш обов’язок.
Вікна продовжують спецпроект за назвою Невидимі жінки. У ньому ти знайдеш історії українок, чия праця часто залишається в тіні — шахтарок, працівниць авіапідприємств, машиністок, реабілітологинь, розробниць. Говоримо про героїнь нашого часу у тилу.
Ми також розповідали історію Людмили, яка вже дев’ять років працює на металургійному заводі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!