У мирний час його звали Сергієм, а зараз у нього позивний Аферист.
Протягом 18 років чоловік був вчителем та на початку повномасштабної війни викладав історію в одній зі шкіл Кропивницького. Але доля вирішила інакше: у червні 2022-го Сергій Колесніченко пішов у військкомат та добровільно долучився до лав ЗСУ.
Історією про відважного військового поділився медіаресурс УП. Життя. Ми переповідаємо тобі найцікавіше!
На уроках історії я розповідав про патріотизм, державність, необхідність захищати Україну
Сергій освічена та інтелігентна людина. Закінчив педагогічний університет та став працювати за фахом у Науковому ліцеї. Чоловік ніколи не вчився на військовій кафедрі та не проходив строкову службу. І хоча під час воєнного стану він мав відстрочку від армії, вирішив приєднатися до війська.
Коли прийшов час дійсно захистити свою країну, то я — здоровий чоловік — мав і далі залишатися в школі? Тобто говорити одне, а на ділі робити інше?
У військкоматі Сергія одразу направили у навчальний центр на Львівщину, а потім й на тренування за фахом. Він ніколи не водив автомобіль, але став механіком-водієм бойової машини піхоти (БМП). У навчальному центрі військовий не зумів досконало вивчити бойову машину, тому звернувся до керівника.
Та це те ж саме — штурвал у БМП схожий на велосипедне кермо: повертаєш вправо, машина їде ліворуч, повертаєш вліво — їде праворуч, — відповів заступник командира Сергію.
Поки інші бійці відпочивали й готувалися до нового наступу, військовий намагався вивчити свою БМП: їздив уздовж посадки. Завдяки відданості справі Сергій став одним з найкращих. Якщо раніше штурмовики не дуже хотіли їхати з ним, то згодом усі піхотні відділення не могли йому відмовити.
Під час перших виїздів його БМП потрапляла у вогонь та одного разу скалки навіть пробили у корпусі наскрізні діри. Сергій тримав активну оборону в Бахмуті, брав участь у найзапекліших штурмах на Херсонщині, Запоріжжі. На жаль, отримав контузію.
Чоловік завжди з жалем згадує багатьох товаришів, які загинули в боях.
Після чергової евакуації ми заїхали в посадку, але росіяни вирахували нас із неба. І направили ударний дрон-камікадзе. Ще пару секунд і все…
Так сталося, що ти народився чоловіком, відповідно, в тебе є свої переваги й обов’язки
Минулого року у матері Сергія погіршився стан здоров’я, тому чоловік звільнився за сімейними обставинами. Він влаштувався в онлайн-школу, щоб бути постійно поруч із рідною людиною. Але його матір невдовзі померла.
Після цього він вирішив не повертатися до свого ліцею. Сергій отримав повістку та знову пішов у військкомат.
Коли виникає необхідність захищати свою сім’ю зі зброєю в руках, мусиш це робити, бо чоловік. Це не те, що конституційний обов’язок, ти в принципі маєш так робити.
Після проходження військово-лікарської комісії він міг потрапити в іншу частину, але вирішив повернутися у свою роту, до своїх товаришів у 128 гірсько-штурмову бригаду.
Підписав контракт не тому, що це 128 бригада чи гірсько-штурмовий підрозділ, а для того, щоб повернутися до людей, котрих знаю, в котрих упевнений.
Перший контракт має бути підписаний на три роки, тому Сергій не зможе звільнитися, якщо раніше закінчиться війна.
Після ж війни чоловік обов’язково хоче повернутися в школу. Обидва заклади пам’ятають свого вчителя та підтримують його, надсилаючи дорогі інструменти та військову техніку. Сергій також намагається бути на зв’язку з учнями. Він говорить, що армія допомогла йому зрозуміти різницю між стосунками у військовому та шкільному колективах.
У армії стосунки, безумовно, щиріші. У школі ти проходиш на роботу зранку і йдеш після обіду. А тут таке не проходить — ти в колективі 24/7, тому штучність довго не протримається.
Обов’язково ознайомся з історією аграріїв із Харківщини, яким довелося стати демінерами.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.