Історія кожного українського військового вражає. Герой цієї історії — військовослужбовець на псевдо Іва. Він з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну у лавах повітряного командування Південь.
Його історію про поранення, таємне лікування та втечу з окупованої території розповіли в Армія.Inform. Іва пережив чимало за 24 лютого, але ніщо не зламало його залізну волю.
Початок повномасштабного вторгнення
24 лютого чоловік із підрозділом був у Новій Каховці на Херсонщині. Там уже о пів на четверту ранку було чути вибухи. Військові відразу зрозуміли — почалося.
Їм довелося ховати техніку в лісі, адже була висока загроза ракетних та повітряних ударів. Опівдні Іва з побратимами отримав команду передислокуватися. Він з водієм майже доїхав до моста через річку Конка, проте натрапили на ворожу ДРГ. Почався обстріл.
Ми були, мов у матриці: по кабіні літають кулі й усе ніби у повільному зніманні. Звичайно, ми розгубилися, — каже військовий.
У такому шоку він не відразу зрозумів, що отримав поранення. А водій заціпенів, довелося його силою виштовхувати з машини.
— Ми побачили, як з-під мосту виходять люди в російському камуфляжі, почалась перестрілка, — згадує Іва.
Про лікування на окупованій території
Коли військові відійшли від машини, зустріли мирних мешканців. Вони допомогли їм. Звичайний водій навіть відвіз Іву в лікарню. Побратим чоловіка надав йому першу допомогу ще по дорозі до медзакладу, просто в автівці. Іва отримав наскрізне поранення, довелося зрізати бронежилет, який вже був весь у крові.
Чоловік оговтався в реанімації. Лікарі піклувалися про нього і дуже ризикували. Росіяни шукали поранених військових по медзакладах Херсонщини. Медпрацівники знали, хто такий Іва та як отримав поранення, проте не видали його таємницю й лікували.
Через місяць військовому стало краще й він проходив реабілітацію. Увесь час його могли викрити окупанти. Коли до бійця повернулися сили, він вирішив покинути окуповану територію та дістатися до наших військових.
Як вибрався з окупованої території
Задум Іви був небезпечним. Загарбники ретельно перевіряли усіх на блокпостах, шукали кулеві поранення, татуювання, шрами від бронежилета й вивчали документи.
Перетинати кордон Миколаївщини було занадто небезпечно, тож військовий вирішив виїжджати через Запорізьку область, коли підвернулася нагода. Його подорож могла закінчитися полоном чи навіть гірше…
— Сказати, що мені пощастило — не сказати нічого. У мене перевіряли лише особисті речі та документи, тіло не оглядали. Добре, що в паспорті не було записано моєї реєстрації при військовій частині, бо тоді моя подорож була б фатально короткою, — пояснює він.
Коли Іва приїхав до Запоріжжя, його зустріли місцеві працівники поліції, які пильнували можливих ворожих шпигунів. Потім Іва попрямував до своєї військової частини повітряного командування Південь. Водій, який був з військовим, теж зміг покинути окуповану Херсонщину й повернувся до лав ЗСУ.
Іва завжди підтримував зв’язок з нашими військовими та запитував, як йому краще діяти. Питав поради в тих, хто евакуювався.
Далі залишилося лише пройти певні інстанції, відновити документи та повертатися у стрій, щоб захищати Україну від окупантів.
Прикордонники одні з перших зустріли ворога. Раніше ми розповідали історію прикордонника Джоі про початок війни, поранення та реабілітацію.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!