Для людей з інвалідністю подорожі досі залишаються викликом — навіть у країнах із розвиненою туристичною інфраструктурою. У випадку ж українців цей виклик помножується на складну логістику. Чи зручно добиратись до турецьких курортів та чи існує там інклюзивний відпочинок — розбирався на власному досвіді ветеран війни з трьома ампутованими кінцівками Денис Кривенко.
Денис Кривенко працює фахівцем із соціальної реінтеграції в Superhumans Center і веде активний спосіб життя. У повсякденному житті він пересувається на кріслі колісному або за допомогою протезів. На власному досвіді він демонструє іншим ветеранам, що після поранення та ампутацій життя може і повинно бути повноцінним. Включно з мандрівками за кордон.
Трансфер. Дорога до аеропорту
Раніше для поїздок за кордон Денис користувався загальним трансфером до аеропорту — автобусом. Однак цього разу група (Денис подорожував в супроводі турагентки Катерини та колеги Валентини) обрала індивідуальний трансфер, і це рішення суттєво вплинуло на комфорт поїздки. Їхали до аеропорту Кишинева.
Серед ключових плюсів:
- міцні поручні в салоні;
- достатньо простору, щоб зручно сидіти або лягти;
- часті зупинки за запитом;
- гнучкість у виборі заправок;
- швидше проходження кордону, ніж у випадку великого автобуса.
“При бронюванні трансферу дуже важливо одразу прописувати, яка саме інвалідність у пасажира і яка допомога може знадобитися. Це знімає багато питань ще до поїздки”, – пояснює Денис.
Крісло колісне перевозили в багажнику, але на прохання його діставали під час зупинок, щоб було зручно дістатися до вбиральні.
Втім, на пункті пропуску Могилів-Подільський виявився серйозний недолік: відсутність вбиралень для людей з інвалідністю. А звичайні туалети зі сходинками і не мають пологого доступу.
Аеропорт Кишинева
Найбільша проблема аеропорту Кишинева — шлях від зупинки транспорту до входу. Він проходить під нахилом, має нерівне покриття, а пішохідний перехід через бордюр не обладнаний пологим з’їздом.
Щоб уникнути цього, Денис радить:
Краще одразу заїжджати в місто і вже звідти брати таксі — тоді вас підвезуть просто до входу в аеропорт.
Водночас всередині аеропорту є низка важливих плюсів:
- спеціальний підйомник до літака;
- можливість пройти гейт без черги;
- супровід від авіакомпанії або аеропорту (за попереднім замовленням);
- спеціально позначені місця для людей з інвалідністю біля гейтів.
“Ми користувалися супроводом авіакомпанії — нас забрали від стійки реєстрації й провели до самого гейту. Крісло можна брати із собою до входу в літак, там його забирають у багаж”, — розповідає Денис.
Турецькі готелі
У межах поїздки Денис протестував 10 п’ятизіркових готелів із системою all inclusive. Загалом Туреччина справила позитивне враження — країна значно краще підготовлена до прийому туристів з інвалідністю, ніж, до прикладу, Єгипет.
Серед сильних сторін:
- доступні номери з поручнями у ванній і достатнім простором для маневрів на кріслі колісному;
- спеціальні вбиральні не лише в номерах, а й у ресторанах, лобі та на території;
- комфортна для людей на кріслі колісному висота шведської лінії;
- окремі місця в ресторанах;
- рівнинні території готелів — найбільш зручні;
- спеціальні зони на пляжі та лежаки для заходу в море;
- доріжки до пірсів;
- у кількох готелях — механізми для спуску людей з інвалідністю в басейн;
- уважний і привітний персонал, готовий прийти на допомогу.
Втім, без недоліків не обійшлося. Найпоширеніша проблема — пляжні пандуси без поручнів, через що людині на кріслі колісному складно спускатися самостійно.
Також трапляються:
- бордюри без пологого з’їзду;
- пандуси з надто крутим кутом нахилу;
- ненадійно закріплені поручні у вбиральнях.
Варто зазначити, що готелі дуже швидко реагують на зауваження. Ми одразу телефонували адміністраторам — і багато речей виправляли буквально протягом дня, — каже Денис.
Окремим фактором дискомфорту він називає велику кількість російських туристів у деяких готелях. Загалом українці часто звертаються до турагенцій з запитом на відпочинок “без русні”, тому цей фактор іноді відіграє вирішальну роль.
Подорожі як частина відновлення
Для Дениса Кривенка це не перший досвід подорожі за кордон. Раніше ветеран взяв участь у першій інспекції готелів Єгипту в рамках соціального проєкту “Відпочинок з нуля”, який заснувала Наталія Якименко, директорка туристичної агенції “Полечу, куди хочу!”.
Після відвідування готелям надавали рекомендації стосовно покращення умов відпочинку для людей з інвалідністю і в більшості випадків ці поради керівництво курортів брало до уваги. Туреччина стала другим напрямком дослідження безбар’єрності проєкту.
Наталія Якименко розповідає: “Після першої поїздки Дениса до Єгипту ми побачили дуже сильний ефект — кількість звернень від людей з інвалідністю зросла майже вдвічі. Люди почали вірити, що подорожі можливі. Мета “Відпочинку з нуля” – показати це на реальних прикладах і водночас дати готелям та аеропортам чесний, практичний фідбек. Для другої поїздки обрали саме Туреччину, адже це один з найпопулярніших серед українців напрямок літнього відпочинку. Мали пересвідчитись, що всім туристам там буде однаково комфортно”.
За її словами, проєкт довгостроковий: в планах поступово перевірити на безбар’єрність популярні курорти Європи, зокрема, Іспанію та Грецію.
Для українських ветеранів та людей з інвалідністю подорожі стають інструментом соціальної реінтеграції, психологічного відновлення та повернення до активного життя. Досвід Дениса Кривенка показує: навіть за складних умов логістики подорожі можливі — якщо до них готуватися, говорити про проблеми вголос і вимагати змін.
І саме з таких практичних тестів починається справжня безбар’єрність — не на папері, а в реальному житті.
А тим часом Україна теж допомагає ставати мобільнішими. Ми розповідали про перший інклюзивний вагон для пасажирів з інвалідністю.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!