В останній тиждень 2023 року в український прокат вийшов фільм Феррарі від культового американського режисера Майкла Манна, автора стрічок Сутичка, Співучасник.
Вісімдесятирічний постановник не знімав нове кіно вже дев’ять років, тож Феррарі мав стати для нього поверненням до справи.
Однак дива не сталось, і байопік про засновника культової гоночної команди та однойменного автовиробника вийшов невдалим. Що пішло не так у стрічці — розповідає кінокритик Кирило Пищиков.
Рецензія на фільм Феррарі
1957 рік. Енцо Феррарі (Адам Драйвер) опинився в хитромудрому вирі з сімейних драм та проблем в бізнесі. За рік до цього він втратив свого спадкоємця, і тепер його шлюб з дружиною і співзасновницею компанії Лорою (Пенелопа Крус) от-от остаточно розвалиться. Тим часом на стороні в Енцо є коханка Ліна (Шейлін Вудлі) та позашлюбний син П’єро.
Натомість в бізнесі та гонках у Феррарі також все не так добре — його гонщики регулярно гинуть в автівках та болідах, дорожні авто продаються недостатньо, а виробляти більше без додаткових фінансів компанія не може. Тож тепер Енцо має розв’язати всі свої проблеми за досить короткий час.
Ідея зняти фільм про Енцо Феррарі прийшла Майклу Манну ще в нульових, тоді він обговорював її з іншим режисером Сідні Поллаком, і невдовзі почав розробляти сценарій разом зі сценаристом Троєм Кеннеді Мартіном. Однак, у 2008 спочатку пішов з життя Поллак, а у 2009 помер Мартін.
Самому ж Манну запропонували бюджет в 40 мільйонів доларів. Та він відмовився, бо вважав його замалим. До 2015 року розробка фільму відновилась, а на роль Енцо Феррарі навіть погодився Крістіан Бейл, проте вже за рік останній піде з проекту, іронічно, що через декілька років він зіграє у фільмі Форд проти Феррарі, де гратиме гонщика, що змагається саме з Феррарі. Проте фільм Манна знов опинився у виробничому пеклі аж до 2022 року, коли зірки над стрічкою нарешті зійшлись.
Сам факт, що фільм Феррарі взагалі вийшов на великих екранах, — це вже маленьке диво. Однак сама стрічка дивом не стала.
Феррарі вийшло дуже розбалансованим та незібраним кіно, сценарій якого явно застарів, а сам Манн, хоч і не втратив хист знімати вражаючі сцени та епізоди, так і не зміг знайти точку тяжіння, в якій можна зібрати всі ці епізоди.
Але головна проблема в тому, що це фактично два дуже різних фільми на різні теми.
Перший фільм — історія бізнесу Феррарі, його пристрасть до перегонів, його боротьба з пресою та волю перемагати. Це чисто спортивна історія, у якій Енцо намагається витягти компанію і команди фактично з патової ситуації.
Другий — історія про переживання втрати дитини, а результаті й про розпад сім’ї. Хоча герой Драйвера дійсно щиро переживає смерть свого сина Діно, справжньою головною героїнею цієї історії є його дружина Лора.
Так ось поєднати ці дві історії Манну не вдається. З однієї сторони, бізнес-сторона фільму дійсно цікава — 50-ті надзвичайно небезпечний час в автоперегонах, зокрема не тільки для гонщиків (для них і зараз він небезпечний), але і для глядачів.
Манн приділяє цьому моменту достатньо часу, показує і смерті гонщиків, і аварії, які забирають життя глядачів. Проте ця історія залишається нерозкритою до кінця, адже доводиться повертатись до сімейної драми. І навпаки — коли Манн починає показувати сім’ю, з’являється відчуття, що тебе відволікають від бізнес-складової.
Проте пояснити такий підхід можливо, адже Феррарі — не тільки прізвище Енцо, а й усього його родини. І враховуючи те, що сімейні узи для італійців не є пустим звуком, а сімейний бізнес це взагалі багатовікова традиція, то фільм все ж знаходить якусь форму. І не дарма стрічка має підсюжет про П’єро, який бажає отримати прізвище батька замість прізвища матері.
А якщо абстрагуватись, то можна сказати, що Феррарі — це вже не просто якесь прізвище. Це і назва найуспішнішої команди в Формулі 1, і назва культового автомобільного бренду. Тож, можливо, Манн задумував свій фільм не тільки як звичайний байопік, але і як народження міфу Феррарі.
Навіть якщо і так, створити цей міф режисеру не вдається, оскільки він елементарно не пояснює навіть мотивації своїх героїв. Чому герой Драйвера взагалі одержимий перегонами? Чому колись став гонщиком? Чому гонщики, які виступають за команду Феррарі готові ризикувати власним життям? На жаль, фільм на ці питання не відповідає, і саме тому міф про Феррарі залишається нерозкритим.
Тож хоч Манн все ще вміє ставити видовищні сцени та вдало використовує своїх акторів, його новий фільм радше є невдалим.
Проте тут все ще є хороша атмосфера повоєнної Італії, гарний саундтрек Деніела Пембертона, цікава постановка кадру і навіть ненав’язливий гумор. І якщо глядачам цього достатньо, то фільму Феррарі можна дати шанс. Але як фанат команди Феррарі в Формулі 1, скажу, що давати цій команді шанс — легка дорога до розчарування, можливо, і фільму ця аналогія теж підійде.
Хочеш обрати на вечір стрічку, яка вже перевірена часом? Тоді читай добірку фільмів з високим рейтингом, які варто переглянути.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.