День 28 жовтня для нашої країни є знаковим — його святкують як День визволення України від фашистських загарбників, день перемоги над нацистською армією Гітлера.
Проте сучасні історики наполягають: таке трактування події не є однозначним. Хоча саме цього дня у 1944 році радянські війська витіснили останні німецькі частини з території тодішньої Радянської України, вільною наша країна не стала.
Один тоталітарний режим просто змінив інший — і за визволенням від нацистів прийшли нові репресії, депортації та голод.
Більше про сучасне бачення Дня визволення України від фашистських загарбників — у матеріалі.
День визволення України від фашистських загарбників: реальна історія свята
28 жовтня 1944 року з України дійсно вигнали гітлерівських окупантів. Але чи стала ця історична подія справжнім визволенням?
Український інститут національної пам’яті звертає увагу, що звільнення території України – то факт військової історії, але не привід говорити про політичну й людську свободу, якої українці у 1944 році так і не отримали.
Тож з’ясуємо, як усе відбувалося насправді: після трьох років кривавої окупації, коли нацисти масово вбивали людей і уганяли на примусові роботи в Німеччину, радянська армія поступово почала відвойовувати регіон за регіоном.
Перші звільнені села на сході з’явилися ще наприкінці 1942 року, а масштабний наступ розпочався восени 1943-го. Саме тоді було звільнено Київ, Харків, Одесу, Львів.
Традиційна дата Дня визволення від фашистських загарбників — 28 жовтня 1944 року — відзначається тому, що в цей день радянські війська вибили німців із території тодішньої УРСР.
Проте останні бої за місто Чоп і навколишні села тривали аж до кінця листопада, коли нацистів остаточно вигнали з усієї сучасної території України.
Якою була ціна визволення від нацистів
Офіційна радянська пропаганда говорила про тріумф. Та в тіні лишилася величезна людська біда.
Радянське командування кидало у бій місцевих жителів, мобілізованих на звільнених територіях. Без підготовки, без амуніції, іноді навіть без зброї — тисячі з них загинули, фактично ставши живим щитом.
Під час боїв проти нацистів українці нерідко опинялися по різні боки “барикад”. Одні воювали у складі Червоної армії, інші — в лавах Української повстанської армії.
Це була трагічна братовбивча війна, у якій українці билися і проти нацистів, і проти власного поневолення.
Коли німців вигнали, на Україну прийшов сталінський терор. У Криму було повністю депортовано кримськотатарський народ — понад 180 тисяч людей.
Разом із ними вивезли місцевих греків, болгар, вірмен. На Заході країни пройшли масові арешти й страти учасників визвольного руху.
Для багатьох українців тодішнє визволення стало лише початком нового кола несвободи. Саме тому Український інститут національної пам’яті просить коректніше ставитися до термінів і говорити не про “визволення України”, а про вигнання нацистських окупантів.
Бо визволення передбачає свободу — а свобода прийшла тільки 24 серпня 1991 року, коли Україна отримала справжню незалежність.
Поцікався також нашим матеріалом про війни та воєнні конфлікти за участі Росії після Другої світової.
Джерело: Old.uinp.gov.ua.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!