Не секрет, що християнські різдвяні традиції тісно пов’язані з народними, язичницькими. Серед останніх — давній, як світ, звичай ставити на столі Дідух. З ним у дім приходить відчуття таїнства родового коріння, слов’янських вірувань і щось ще особливе, без чого і свято — не свято. Про те, що робити з дідухом після Різдва — розповідаємо у матеріалі.
Дідух у давнину
Традицію вносити дідух до хати започаткували ще у давнину, коли Новий рік святкували восени. Звичай був тісно прив’язаний до кінця жнив і символізував своєрідний захист від зими, яка несла із собою страх холодів та голоду.
Кандидатка історичних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька розповіла порталу Тvoemisto про символізм дідуха, та що з ним робили після свят у різних регіонах нашої країни.
За її словами, дідух був своєрідним оберегом дому, вважалося, що у ньому поселяється дух предків, який перебуває там зиму, захищаючи родину від негараздів. У деяких регіонах країни його навіть називали раєм, тобто місцем, де живуть достойні душі.
По суті, це завжди був сніп, далеко не так гарно прикрашений, як нині, але неодмінно символічний: перший зжатий, або останній, або найкращий — залежно від звичаїв регіону. Встановлювали його на Святвечір на покутті — діагональному від печі куті. А от виносили — в різних регіонах по-різному: траплялося, на третій день після Різдва, інколи — після усіх свят, а у деяких місцинах він міг простояти і довго.
Що робити з дідухом після різдвяних свят
Пані Леся Горошко-Погорецька зауважує, що єдине, чого не можна робити з дідухом — викидати його на сміття, адже сніп має символічне значення. Вітаються будь-які інші дії: обрядові або суто господарські. Дідух можна ритуально спалити, вимолотити та посіяти його зерно навесні, або згодувати худобі — для її здоров’я та гарного приплоду. А от на Закарпатті дідух взагалі зберігали тривалий час як оберіг.
Щодо обряду спалення дідуха, то він мав сакральний зміст: вважалося, що духи пращурів, яких на свята запрошували в дім, перебувають саме у дідуху. А після свят їм час повертатися назад. На Львівщині духам пращурів зігрівали дорогу — на третій день після Різдва спалювали сніп, аби освітити шлях у потойбічний світ.
Але, якщо копнути зовсім глибоко, у ритуалі спалення дідуха можна знайти відлуння давнього язичницького обряду жертвоприношення, коли віддане полум’ю слугувало платою за наступний гарний врожай.
Тож на питання, куди дівати дідуха з хати, немає однозначної відповіді. Варто дослухатися до традицій свого регіону, або вчинити так, як підказує власна віра. Адже усе символічне має силу, лише коли ми дійсно віримо у це.
Раніше ми розповідали про різдвяні страви: що має бути на столі на Святвечір. 12 страв від редакції Вікон.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.