Менше цукру до двох років — здоровіший мозок у старості: несподіваний висновок учених

Юлія Хоменко редакторка сайту
Перша цукерка може зачекати: чому вчені радять не поспішати із солодким

Фото Pexels

Коли дитині можна давати першу цукерку? Це одне з найпопулярніших питань серед молодих батьків. Нове масштабне дослідження підказує: чим пізніше, тим краще. Виявляється, якщо жорстко обмежити цукор у раціоні малюка до двох років, це може стати своєрідним щитом для його мозку від деменції через багато десятиліть.

Довести цю теорію в сучасних умовах було б майже неможливо, тому науковці вдалися до хитрощів і використали унікальний історичний прецедент — так званий природний експеримент часів Другої світової війни. Про це пише BBC.

Продуктові картки як порятунок для нейронів

Команда дослідників з Гонконзького університету науки і технологій вирішила зазирнути в минуле Великої Британії. Вони проаналізували медичні дані майже 65 тисяч британців із масштабної бази UK Biobank.

Головний фокус уваги припав на вересень 1953 року. Саме тоді у Сполученому Королівстві остаточно скасували жорстке нормування продуктів, яке діяло ще з часів війни. Цифри говорять самі за себе: поки діяли обмеження, середньостатистичний британець з’їдав близько 41 грама цукру на день (це приблизно 10 кубиків). Але щойно ліміти зняли, споживання солодощів миттєво злетіло вдвічі — до 80 грамів.

Науковці порівняли дві групи людей: тих, чиї перші два роки життя пройшли в епоху дефіциту та продуктових карток, і тих, хто народився вже після цукрової свободи.

Вражаючі результати: ризик хвороби падає на чверть

Результати роботи, які вже опублікував авторитетний журнал Neurology, виявилися вкрай цікавими:

  • Ті учасники дослідження, які в перші 1000 днів свого життя (включно з періодом вагітності матері) споживали мінімум цукру, мали на 23% нижчий ризик розвитку деменції у похилому віці;
  • Навіть якщо когнітивні розлади все ж наздоганяли цих людей, діагноз їм ставили в середньому на 2,5 роки пізніше, ніж їхнім одноліткам із солодшим дитинством.

Автор дослідження Цзячжень Чжен впевнений: такі дані прямо вказують на те, що формування раціону в ранньому віці закладає довготривалий фундамент для здоров’я нашого мозку.

Попри красиву статистику, науковий світ сприйняв дослідження з притаманним йому здоровим скептицизмом. Головна претензія — це лише спостереження, а не стовідсотковий доказ причинно-наслідкового зв’язку.

Рейчел Річардсон з незалежної медичної мережі Cochraneнагадує, що правила догляду за дітьми у 1940-50-х роках суттєво відрізнялися від сучасних. Тоді немовлятам набагато раніше вводили прикорм, що теж могло вплинути на формування їхнього імунітету та нервової системи. Крім того, вчені не знають до грама, скільки цукру їла кожна конкретна дитина — вони орієнтуються лише на загальну епоху.

Професор клінічної фармацевтики Ієн Мейдмент з Університету Астона назвав ідею цікавою, але наголосив на браку доказів. За його словами, пов’язувати сучасну хворобу літньої людини виключно з тим, що вона їла 80 років тому, не зовсім коректно. Адже протягом життя на мозок впливають тисячі інших факторів — від стресів і екології до шкідливих звичок.

Утім, як слушно зауважила докторка Сара Родрігес із благодійної організації Alzheimer’s Research UK, чекати на ідеальні докази не обов’язково. Здорове, збалансоване харчування з мінімумом доданого цукру — це в будь-якому разі найкраща інвестиція у своє здоров’я. І почати робити корисні зміни в раціоні, як власному, так і дитячому, ніколи не пізно.

Влітку ж актуальним питанням є інше: чи можна давати дитині сезонні ягоди та з якого віку? Ми пояснювали це в нашому іншому матеріалі.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!

Теги: ДітиЇжа