Страх у спадок і любов до молока: що ДНК українців розповідає про наш організм

Ірина Танасійчук журналістка сайту
Ольга Читайло
Страх у спадок і любов до молока: що ДНК українців розповідає про наш організм

Половина світу має українське коріння. І це не популізм, а відкриття американських вчених. 50% сучасних людей є нащадками народу, що жив 5 тисяч років тому в центрі України! 

На жаль, Росія теж носій цих генів ямної культури, як і поляки, чехи й багато інших народів. Але чому ми такі різні? Про гени, пам’ять на рівні ДНК та як формується справжня нація поговорили з генетиком Віктором Досенком

Як перевіряють походження та чиїх генів найбільше в українців

Перевірка ДНК цікава з погляду міграції та утворення етносів. Ці знання також використовують у судовій медицині. Методика таких досліджень має назву Next Generation Sequencing або інше визначення послідовності літер ДНК. 

Генетики проводять секвенування будь-якого гена, наприклад, важливого для діагностики онкологічних захворювань або визначення схильності до пухлинного процесу у певному віці. Вони ж можуть провести дослідження про родовід.

Та попри українське коріння багатьох народів, генетик поспішає запевнити: такого поняття, як “ген українця”, не існує.

— Безумовно, культурний код є, і це найважливіше. Тобто з різними генотипами можна виховати людину українцем, британцем, поляком чи навіть росіянином. Це питання виховання, передачі культури, а не генетики.

Щодо генного походження українців, дослідник додає, що це — курганна культура з нашої території, від якої походить індоєвропейська спільнота.

5 лютого цього року вийшло масштабне дослідження, яке це підтверджує. У нас — дуже очікувано — приблизно половина носіїв гаплогрупи R1a. Але це не означає, що ми якась “особлива нація”, що несе прадавній код.

— Просто люди, що народилися на цій території, були носіями певної мови — прамови, яка не збереглася, але науковці довели її існування. Вона стала основою для 450 сучасних мов.

Як наші гени дозволили нам безперешкодно вживати молоко

За словами генетика, ДНК українців ніяк не впливають на функції організму. Це лише маркери в геномі, за якими можна визначити походження. Наприклад, у поляків теж понад половина генів ямної культури. Однак деякі бонуси все ж є.

Наприклад, серед українців дуже поширена толерантність до молока, водночас як 90% дорослого населення світу не здатні перетравлювати молоко — зокрема вся Африка та Азія.

У цих широтах люди, ймовірно, отримали варіант гена, що дозволяє засвоювати молоко, адже це створювало перевагу в холодному кліматі. Їм не потрібно було полювати й вбивати худобу, а виживання було можливе завдяки молочним продуктам.

— Цей ген має також індійська каста кшатріїв. Очевидно, вони мають походження звідси. Вони стали домінантною кастою. У нижчих каст такої толерантності немає.

Unsplash

Чи впливають гени на звички та характер

Щодо впливу генів на характер, то це питання епігенетики, стверджує Віктор.

— Епігенетичні позначки можуть передаватися у двох поколіннях. Вчені довели на щурах: страх, сформований у діда, може передаватися онукам.

Тобто дідусю давали певний запах і вмикали електричний струм. Йому було неприємно це. І таким чином він запам’ятав, і онуки теж бояться цього запаху.

— Ще один приклад: щурів годували жирною їжею. Зовні — все чудово: гарна шерсть, чудова потенція. Але в них вже порушений метаболізм. Вони наближаються до патологій.

Але чи впливають гени на формування нації? Тут дослідник каже, що ми всі впливаємо один на одного, бо живемо в спільному соціумі. Ми вміємо інтуїтивно розпізнати “свого” і “чужого”.

Мозок автоматично визначає: ця людина небезпечна чи ні? Може вона зараз витягне ніж? Люди — єдині тварини, які можуть убивати просто так.

Саме культурні мітки — казки, книжки, фільми, телебачення, інтернет — формують відчуття “цінності”. Гени ж не грають в цьому особливої ролі.

А ще дізнавайся, як наші гени вплинули на дефіцит вітаміну D в організмі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.