Те, що ми побачили у передмісті Києва: в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці. І те, що ми ще не побачили у Маріуполі, але побачимо згодом, звісно, розриває серце, і підриває віру в людство. Тому що, якщо у 21-у столітті таке можливо, то щось із цим світом не так.
Як витримати цей біль, якщо ці фотографії із Бучі стоять перед очима. Ти закриваєш очі та бачиш цей червоний манікюр і руку в землі.
Капеланка-психологиня Олександра Андріяшина пояснює, як себе психологічно зберегти в умовах війни.
Це дійсно важко, оскільки інтернет пропонує дуже багато інформації. Тому перша порада — це дивитись більше на факти та менше на емоційне забарвлення.
Коли ми сприйняли, що є жертви, то маємо не панікувати та не втрачати здоровий глузд і себе, а мобілізуватись. Так само як і від початку повномасштабного вторгнення ми постарались об’єднати зусилля, щоб боротися.
Те, що вже сталось, не змінити.
Проте ми можемо щось робити. Шукати кому як допомогти, кому сказати добрі слова.
Тому потрібно дбати спочатку про себе та свою сім’ю і рідних. Далі дивитись трохи ширше і двивитись кому ще потрібна допомога.
Одні моляться, інші пишуть, хтось перекидає гроші, а комусь вдається збирати будівельні матеріали. У нас є безліч шляхів, щоб перевернути зло на добро.
Любити, продовжувати будувати та перемагати.
Коли ми щось робимо, тоді приходить полегшення. Ми розуміємо, що на щось можемо вплинути.
Як можна трансформувати лють та гнів на щось корисне
Насамперед потрібно проявляти цю лють. Можна вийти на балкон і викричатись, виплакатись. Також хороший варіант розбити якусь кружку.
Кружку ви ще купите, а ось уламки внутрішнього “я” будуть потрапляти на близьких людей, якщо емоціям не буде виходу.
Гнів ми проявляємо по-різному. Хтось може замкнутись, а через кілька років мати інсульт, тому що не дали виходу своїм емоціям.
Тому його не можна потрібно ховати чи відкидати, бо він все одно вийде. Але трансформувати його на позитивну енергію теж можна. Віддавати приємні емоції близьким та допомагати іншим.
Емоції – це нормально, а наш гнів справедливий.
Є сенс його розуміти та скерувати його так, щоб він вибухав добром. Оскільки це війна за добро, а ми світлі люди.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому не варто уподібнюватись агресору та навіщо намагатись побороти свій гнів.