Не лише боротьба за свободу та любов до власної країни об’єднала українців зараз. На жаль, нам усім довелось відчути ще величезний спектр негативних емоцій, які разом зводяться до приблизно однакових злості та агресії, ненависті до ворога, гніву та праведної люті.
Звичайно, будь-які відчуття зараз нормальні. Проте важливо розуміти, коли вони приносять користь, а коли починають руйнувати усе зсередини людської душі та не дають рухатись далі задля майбутньої перемоги над ворогом.
Як зрозуміти чи допомагають тобі емоції спектру злості та як з ними впоратись, розбираємось разом із психологинею Еленою Архіповою.
Звичне життя зруйнувалося, а спосіб життя зараз у багатьох – це похід від будинку до бомбосховища та назад. Люди втомились і їм страшно.
Війна все не закінчується, і від цього комусь може бути ще страшніше. Страх у такому разі запускає захисну реакцію – гнів, а він своєю чергою вимагає виходу назовні.
Якщо йти шляхом порівнянь, то гнів – це вогонь. Невелике багаття у людській душі іноді потрібне для того, щоб зібратися, коли щось загрожує вашому життю.
Те, що “живе” у людині, тим її й “наповнює”.
Проте якщо гнів перетворитися на пожежу, він здатний зруйнувати зсередини.
З точки зору фізіології гнів готує людину до фізичної агресії, змушуючи надниркові залози наповнювати організм гормонами стресу, такими як адреналін і тестостерон.
Однак чи будете ви на когось нападати, залежить від області мозку, префронтальної кори, яка відповідає за прийняття рішень.
Префронтальна кора здебільшого нагадує людині, що потрібно тримати себе під контролем і постаратися затримати гнів у собі або виплеснути його у вигляді негативу, а не фізичної розправи.
Загалом існують два види гніву. Один з них допомагає людині та швидко минає, а інший залишається на довгий час та руйнує її зсередини.
Відомо, що існує п’ять етапів прийняття неминучого горя, де кожен з етапів переживання є захисним механізмом для психіки. Простіше кажучи, всі етапи потрібно подолати, щоб наприкінці прийняти зміни. Серед них:
Заперечення – Гнів – Торг – Депресія – Прийняття.
Стадія гніву у цьому ланцюжку необхідна людині для того, щоб дати вихід емоціям та допомогти прийняти той факт, що сталося дійсно щось погане.
Тому це почуття є лише нормальним етапом, якого психіка людини навіть потребує. Він зазвичай не триває довго, а на його місце приходить Торг.
Під час перегляду страшних новин або після побачених на власні очі безчинств, що творять інші люди, у людини може виникнути питання: “Якщо їм можна так чинити, то чому мені ні?”
У такому разі людина буде думати негативно та упереджено про інших людей. Саме в цей момент можна необачно перейти межу й самим стати схожими на агресора.
Іноді здається, що якщо виплеснути агресію так, як можеш, то почуватимешся краще. Проте є важливе “але” – ми не повинні стати схожими на тих людей, які творять жахливі речі.
Коли людина застрягає в руйнівній позиції гніву, вона стає дратівливою, злою, прискіпливою. Оскільки фізично не може помститися своєму кривднику, то починає зриватися на найближчих людях і сваритися з ними.
Внутрішня агресія до ворога переростає у гнів один до одного.
Тому іноді так виходить, що замість того, щоб у тяжкі часи ставати ближче один до одного, виявляти любов та підтримувати, багато хто починає відсторонюватися від близьких колись людей.
Якщо гнів починає жити всередині людини, він руйнує все, що поруч із нею.
Хтось скаже, що гнів – це те, що потрібно у цій ситуації. Швидше, гнів необхідний саме військовим, щоб застосовувати його за призначенням проти нашого спільного ворога.
Однак жодне нове життя неможливо побудувати з гніву, оскільки це руйнівне почуття.
Або ви щось руйнуєте фізично, за допомогою гніву або цей гнів руйнує зсередини вас.
Нове життя можна побудувати лише з правильними внутрішніми цінностями, такими, як любов, підтримка, доброта та повага.
Тому нам необхідно зрозуміти зараз, що наші внутрішні сили не варті того, щоб витрачати їх на людей, які не розуміють, що роблять. Звичайно, їхні злочинні дії це аж ніяк не виправдовує, але і наші сильні емоції ненависті до них можуть принести шкоду нам самим.
Гнів забирає дуже багато ваших ресурсів, які ви можете витратити на любов, допомогу та підтримку ближнього.
Якщо ви вже ненавидите когось або намагаєтеся посилено щось комусь довести, ви даремно витрачаєте свої сили.
Кожен знаходить свій спосіб, щоб впоратись з емоціями: глибоке дихання чи медитації. Однак варто пам’ятати, що гнів та ненависть дуже заразні.
У ситуаціях сильного стресу в людини знижуються когнітивні здібності, а це означає, що критичне мислення відключається, бо всі ресурси мозку спрямовані лише на виживання.
Тому якщо ти бачиш якесь відео/фото, яке викликає напад агресії, його легко можуть підхопити й інші люди, які знаходяться поруч, або коментатори в Instagram. Однак ми самі можемо зробити свій вибір і не продовжувати ланцюжок “зараження” гнівом.
Ми повинні розуміти, що у нас є внутрішні межі. Якщо деякі з них не переступити, то вони не дадуть перетворитися на “звіра”. Тому не варто пускати в себе гнів, який руйнуватиме все зсередини, якщо його немає як позбутись фізично і без шкоди для інших мирних людей.
Окрім того, якщо перебувати у постійній напрузі, то стан нашого здоров’я незабаром може сильно погіршитися. Читай, як заспокоїтися та зібрати думки докупи.