Для головного сержанта взводу розвідки бригади Рубіж Іллі Жеведя повномасштабна війна розпочалася з чергової ротації до Луганської області.
— Там зустріли цю орду. Різні почуття були. Страху не було, була радість, адже нарешті ми даватимемо їм прочухана, — говорить Ілля. Чоловік на війні з 2015 року.
Розраховували на місяць витримки
Каже, тоді думали, що протримаються від сили місяць.
Місяць, і ми перемолимося у цій м’ясорубці війни. Але пощастило, що досі живий. Планую відновитися й далі воювати.
Під час штурмових дій, при висуванні на позиції ворога у “сірій зоні” він стрибнув в окоп, в якому була протипіхотна міна. Ілля отримав травму стопи. Але противника вдалося відбити, позиції посунули.
Він зізнається, що для нього страх на війні — втрата побратимів.
— Ти усвідомлюєш, що більше не почуєш їхнього голосу, жартів, не поспілкуєшся з ними. Моментом через це було страшно, але це швидко минало, бо була велика інтенсивність бойових дій, — говорить головний сержант.
Ілля переконаний, що “плакати” потрібно після перемоги. Зараз для головного сержанта найважливіше відновитися та далі продовжувати виганяти ворога з нашої землі.
У кожному бою військові ризикують власним життям, адже не можна передбачити, куди влучить ворог. Раніше ми розповідали історію військового на псевдо Санчо, який вижив під час шквального обстрілу.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.