Усі троє синів пані Лариси, не змовляючись, на третій день повномасштабної війни стали на захист країни. Брати випадково зустрілись у військкоматі.
Чесно сказати, я їх так і виховувала: “Ви чоловіки, ви маєте захищати свою сім’ю, свою країну, своє все”, — ділиться жінка.
Війна докорінно змінила їхнє життя: продавець, бізнесмен і депутат Ужгородської міської ради, ніхто з них не мав військового досвіду.
Та доля звела до складу 68-го окремого батальйону Закарпатської тероборони.
— У минулому підприємець Влад вже демобілізувався, та інші два брати вже четвертий рік поспіль на фронті. Мамин мобільний телефон завжди увімкнений.
Це болить. Вночі прокидаюся, я сплю по дві-три години. З цією війною стала така тонка на сльози, — каже жінка.
Пані Лариса ростила синів сама. Каже, все життя працювала на півтори ставки, була вчителькою та заступницею директора з виховної роботи спочатку в училищі, потім у школі. Виховала не одне покоління учнів.
Та найбільше її досягнення — сини, які стали справжніми патріотами.
У пані Лариси безмежна материнська любов і віра, що сини-герої живими й здоровими повернуться додому з перемогою.
Про те, як війна відбирає найдорожче, можна дізнатися з історії військового на псевдо Лєший та його досвід війни.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.