Йому ледь виповнилося 16, він отримав атестат та відсвяткував з батьками випускний, а вже за тиждень російська ракета зробила Кирила Алексієнкова круглим сиротою.
Жити хлопцеві також ніде, квартиру у Шевченківському районі столиці зруйновано ущент. За збігом обставин Кирило дивом залишився живий. Деталі страшної ночі та історія хлопця — далі в матеріалі.
Залишили сиротою у 16 років: історія Кирила з Києва
На п’ятому поверсі будинку у Шевченківському районі столиці мешкала родина Андрія та Надії. В ніч на 23 червня близько четвертої години ранку сюди поцілила ворожа ракета.
Андрій та Надія завжди й всюди були разом, розповідає сестра загиблого Людмила. Кирило — їхня єдина і довгоочікувана дитина.
На роботі разом, з роботи разом, кудись поїхати разом. Для них Кирило — це всесвіт. Вони все для нього робили завжди. Це була така класна родина. Вони завжди ходили в укриття.
Племінниця загиблого Софія каже, тієї ночі Андрій та Надія також пішли в укриття — у паркінг напроти будинку. Та нова тактика атак росіян не залишила їм права на життя.
— Після того, як дали відбій, вони повернулися додому, не очікуючи, що буде наступна тривога. І після цього вдарили ракетами й вона потрапила прямо в будинок. На той момент, коли стався вибух, вони перебували в коридорі. Якраз пряме попадання було.
Софія розповідає, що Кирила врятувало те, що за кілька днів до трагедії він із бабусею поїхав на дачу. Він мав повернутися якраз тими днями.
Я пам’ятаю, як ці плити падали, розсипалися. Для нас всіх це було шоком — бачити цю картину, коли розгрібають завали, виносять людей і ти чекаєш, але не знаєш нічого.
Вибух був настільки потужний, що у школі Кирила за кілька сотень метрів повилітали шибки, каже Наталія, голова батьківського комітету його класу. Вона гортає випускний альбом дітей та пригадує свято останнього дзвоника.
— Вручення атестатів було для дев’ятого класу. В п’ятницю у нас був випускний. Через тиждень уже сюди прилетіла ракета.
Після вибуху Наталія зробила перекличку, щоб переконатися, що з дітьми все добре:
— Кирил написав мені в особисте повідомлення: “Я не можу додзвонитися ні до мами, ні до тата”.
Наталя почала одразу телефонувати Кириловим батькам. Виклик йшов, але ніхто слухавку не взяв. Вона написала знайомим, які працюють в поліції Шевченківського району. Вони надіслали жінці фото на упізнання.
Тієї ночі під завалами знайшли й дідуся Кирила. Його придавило плитами, поки він спав. Надю й Андрія теж придавила плитами.
Кирило не може у це повірити й досі. В нього відчуття ніби це все сон і зараз він прокинеться, приїде з дачі і його зустрінуть його батьки.
Зараз хлопець мешкає у бабусі на Виноградарі. Він вирішив залишитися з бабусею зі сторони Андрія. Він буде продовжувати ходити у свою школу, бо в нього дуже дружній клас. Його однокласники разом з Кирилом пішли на прощання до морга.
Усі батьки із класу Кирила відгукнулися на трагедію й одразу почали допомагати. Відкрили банку і почали збирати кошти. Відгукнулася практично вся Україна. За першу добу вдалося зібрати 1 млн гривень. На зібрані кошти хочуть купити Кирилу житло.
Нашим дітям доводиться бачити різні жахіття війни. Ми розповідали історію Аріни, яка самотужки врятувала батька з-під завалів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!