На Запоріжжі наші оборонці взяли в полон двох колишніх будівельників, яких, за їхніми словами, змусили підписати контракти з російською армією.
Один — Юрій, з Приморського краю, поїхав на фронт, аби вкотре не сісти до в’язниці. Другий — таджик Таір, якого скрутили в Москві й одразу повезли до військкомату. Зараз обоє говорять, що пережили справжнє пекло, подітися з якого було нікуди, бо позаду чатували загороджувальні загони своїх же.
Погрози вбити та використання у м’ясних штурмах
Юрій розповідає, що на вишколах його били охоронці, щоб він не втік.
“Побіжиш — я тебе завалю”, — прямо так нам і казали. Я знав, що так і буде. Били ні за що, — жаліється Юрій.
Таір розповідає свою історію. Його схопили біля входу до метро. Разом з поплічниками чоловіка кинули у м’ясний штурм. Але помирати за Путіна Таір не схотів, натомість відбувся каліцтвом.
— Нам сказали йдіть до окопу та чекайте команди. До окопу не дійшли, по нас вдарили, — говорить він.
Юрій спершу кілька місяців зводив фортифікації, а потім його теж кинули у штурмовики. А позаду зі зброєю в руках чатували загороджувальні загони.
Я ніби в пеклі побував. Нас 40 людей було, нікого немає. Нас ніби відправили помирати. Сказали, що назад дороги нема.
Чоловік говорить, що здаватися теж боявся, бо наслухався жахів про український полон. Зараз він заявляє, що його обдурила власна держава своєю пропагандою, ніби в Україні є нацисти.
— Краще в тюрму, хоч до кінця життя, аби не на війні. Та я, напевно, руки собі відстрелю або ноги, — заявляє злякано окупант.
У російських військових різні мотиви йти на фронт, але переважно це заробіток. Раніше полонені російські військові розповіли, чому пішли воювати.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.