Вдячні Україні за збережені життя і хочуть до мами — російські військовополонені, які здалися або були захоплені українськими військовими, розповіли про умови утримання, харчування та своє ставлення до війни в Україні.
В одному зі слідчих ізоляторів України нині утримують понад 200 російських військових. 70% із них — строковики.
В одній із камер перебуває 15 молодих хлопців. Усі віком 20-22 роки. У них є туалет, умивальник, посуд, мило. 20-річний Сергій Коробов із Леніногорська просить передати мамі, що нагодований.
У полонених триразове харчування. Сьогодні була каша гречана, борщ і салат. Також в ізоляторі є баня з гарячою водою, тож чоловіки мають змогу митися. Їм навіть відіпрали військову форму.
Сергій розповідає: штани йому видали, футболка своя, залишилася ще з цивільного життя. Каже, з ним усе добре, він живий та здоровий.
У полон хлопець потрапив 8 серпня під Гуєво. Твердить, навіть не встиг повоювати. Їх захопили в полон разом із кадирівцями.
У цій камері майже всі з однієї роти. Кажуть, попри те, що Курська операція тривала, на той момент, вже другу добу, навіть не розуміли, що відбувається. Ні смартфонів, ні зв’язку не мали.
20-річний Альфір розповідає: навіть не очікували, що потраплять у полон.
Нам сказали, щоб ми збирали речі й бігли у ліс. 8 серпня ми дійшли до іншого опорного пункту, й о 3 годині ночі нас вже взяли в полон.
Альфір пам’ятає обіцянку Путіна, що строковики не будуть воювати. Зізнається, вірив диктаторові, як і його матір. Каже, не розраховували, що все так вийде і тепер почуваються ошуканими.
З 15 осіб один поранений. 22-річний Федір Смакило із Санкт-Петербурга каже, що він юрист за освітою. У Курську область його направили після навчання.
Коли почалися бойові дії, був настільки наляканий, що разом з товаришем самі підірвали себе гранатою.
Я три рази розумів, що близько до смерті. Ми боялися здатися в полон, адже не знали, що буде тут.
Нині Федір дякує за те, що врятували його життя, вилікували та дають шанс стати на ноги.
В СІЗО російських полонених відвідують представники Червоного Христа. Їм дозволяють писати листи рідним. Скарги поки жодної не було.
Заступник начальника СІЗО із соціально-виховної роботи Вадим каже, двічі на день черговий здійснює обхід камер разом із фельдшером. Якщо потрібно, полоненим роблять перев’язки.
У СІЗО розповідають, спершу не очікували такої кількості полонених. Навіть довелося просити одяг у сусідніх установах. Нині ж їм доправили нові комплекти, навіть зимові. Але усі полонені сподіваються, що це їм не знадобиться, бо вони вже будуть вдома.
На таке стрімке поповнення російських полонених точно не очікували у Москві. У зв’язку з цим Росія вперше ініціювала переговори про обмін полоненими.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.