Заради Бога став будівельником! Як отець Василь самотужки відновив храм на Черкащині

Ірина Цимбал

Настоятель з Черкащини відновив одну з унікальних церков, яка фактично нагадувала руїни. Нині він править там службу та своїми руками займається облаштуванням церкви. Для цього довелося опанувати всі будівничі професії одночасно.

Відродження церкви на Черкащині: як священник самотужки відновив храм

Отець Василь своїми силами відновив храм Різдва Пресвятої Богородиці, заснований на початку XIX століття, де свого часу хрестили українського письменника і поета Тодося Осьмачку.

Він не лише повернув у святиню богослужіння, а й розкопав під церквою підземні ходи й створив там музей старожитностей.

— Якби не та церква, то я б тут не був в селі. Але вона мене звідси не відпустила, — розповідає священник. Він вже мав указ на іншу парафію, але сталося дещо незвідане, що повернуло священника до цієї старовинної церкви.

— Сталося так, що в мене пропав голос. Я прийшов туди, там парафія, а я не можу співати й говорити. Мені кажуть щось, а я не можу відповісти. Я вернувся сюди, кажуть люди: “Ви моліться потихеньку, ми вас так будемо розуміти”. Там я без голосу нічого не міг робити.

Отець Василь приїхав у Гуцівку понад 20 років тому. За церкву тоді слугувало приміщення магазину, а ця будівля стояла пусткою. Тут не було ні дверей, ні сходів. Тож священник взявся відбудовувати храм, шукав гроші.

Допомагали небайдужі й руками, і копійкою. Отець Василь і сам опанував усі будівельні професії.

У 2007 храму Освятили й почали проводити богослужіння. Отець Василь показує сучасні дзвони, замість тих, які за радянської влади просто викинули з дзвіниці з висоти 30 м і вони розлетілися.

Цій церкві понад 200 років. Унікальний зразок пізнього класицизму зводили кріпаки за гроші графа Орлова, який мав тоді тут землі. Побудована без цементу, на бурушні, лапні та яйцях.

У цій церкві хрестили відомого українського поета і письменника Тодося Осьмачку. Він народився у цьому селі й згадує храм у романі Ротонда душогубців. Колони всередині були повалені, підвал засипаний землею, а хрест просто кинули на землю.

Почали збирати експонати, деякі купляли, деякі люди приносили. І з’явився в нас такий маленький музей старожитностей, — каже Василь.

Ткацький верстат, старовинне кухонне начиння, вишивані картини, ікони, артефакти з обох світових воєн, старі світлини, радіо минулого століття — це речі, які принесли жителі громади й знайшов сам отець.

А довгими зимовими вечорами священник вглиб копає підземні ходи. Їхня глибина 5 м, а довжина понад 50 м. Провів тут світло, сам проектує і цеглинка за цеглинкою мурує підземелля.

— Вечорами тут сиджу, молюся, а тут цеглинку кладу. Ті цеглинки теж в людей прошу, а буває, то стару хату розберу, то сарай.

Тож буде радий, якщо хтось пожертвує на цю справу цеглу, а її продовжуватиме, скільки стане сил.

А тим часом ченці російської церкви теж проводять розбудову своїх храмів, проте з порушеннями закону. Ми розповідали про незаконно збудований храм Російської православної церкви закордоном на Київщині.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.

Категорії: Відео Люди