Корови їли одна одну… Як виживала в окупації одна з ферм на Харківщині

Тетяна Доцяк

Ферма на Харківщині, на якій під час окупації корови загинули від обстрілів і голоду, дала прихисток тваринам із прифронтової зони. В селі Гусарівка під Балаклією відроджується сільськогосподарське підприємство.

У 2022 році його знищили окупанти, тоді загинули понад дві тисячі голів. До того ферма була роботою для 200 людей, сплачувала мільйонні податки та допомагала розвивати село.

Через три роки після звільнення Гусарівка все ще не оговталася від окупації. Половина жителів в евакуації, з роботою складно, а Шахедний терор не припиняється.

Місцева ферма продовжує роботу, попри наслідки від окупації

Нині на колись знищеній окупантами фермі перебуває 140 голів корів із господарства Борівського району. Вони у нормальному стані, мають все необхідне для життя.

Гусарівська ферма дала прихисток тваринам, що опинилися в сірій зоні. Вони перенесли дуже великий стрес. Зараз корови вже заспокоїлися, але до цього деякі з них дістали осколкові поранення.

Власник цих корів у розпачі звернувся по допомогу до колег. За кілька кілометрів від його господарства стояв ворог. Він попросив прихистити тварин на час війни. Колись господарству у Гусарівці так само допомогли інші фермери, тому відмовити не змогли.

Корови-переселенки оговталися від стресу, дають молоко до трьох тонн за день і народили телят.

Легко це знищити, а от відновити дуже непросто. Тому ми пішли на зустріч. І сьогодні ми всі повинні так жити, якось один одному допомагати, — впевнений заступник директора фермерського підприємства Гусарівське Анатолій Ісіченко.

На фермі в Гусарівці відновлюють зруйновані окупантами корівники, щоб у разі потреби прихистити й іншу рогату худобу з прифронтової території.

До повномасштабної війни тут була велика коров’яча ферма, 2800 голів. Доїли до 16 тонн молока за день. Його купувала французька компанія, щороку сплачували 22 млн грн податків.

Після так званого звільнення Росією худоби лишилося близько двох сотень. Окупанти обстрілювали корівники з усієї можливої зброї, а коли облаштувалися на фермі, нікого туди не пускали.

Чоловіки, які пішли погодувати та подоїти корів, зникли безвісти. Тварини помирали від голоду та спраги. Ферма перетворилася на справжній могильник.

Коли після звільнення селяни повернулися туди, жахнулися. Всюди були туші загиблих корів, а ті, що вижили, були надзвичайно худі, частина з них без хвостів. Від голоду тварини їли одна одну.

Та врешті решт ці корови вижили. Їх пролікували, відгодували й вони знову почали давати молоко. Ферма поступово відроджується та вже налічує близько 600 голів худоби, зокрема 240 дійних корів.

Тут виготовляють сири, йогурти, масло і сметану. Продукція має неабиякий попит завдяки високій якості та низькій ціні. Сплачують податки, почали засівати поля. З 5600 га більшу частину розмінували самотужки, а там, де рясно забруднено боєприпасами, просять допомоги держави.

Писали куди тільки можна, але за три роки їм не розмінували ні метра землі.

— Поля не оброблені, ми не можемо обробляти й сплачувати податки, але з нас їх вимагає держава. В нас на цю мить немає змоги, тому що 2,5 тисячі гектарів землі стоять заміновані, — каже бухгалтерка Любов Токар.

Від держави ніякої допомоги. Місцева влада закидає судовими позовами, не дають на відновлення ані грантів, ані кредитів, бо червона зона. Та попри це, тут вірять, що їхня ферма знову розквітне.

Фермерство активно розвивається й в інших регіонах. Ми розповідали про бізнесвумен з Києва, яка продала салон краси заради перепелиної ферми на Полтавщині.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!

Категорії: Відео Люди