FPV-дрони влучають у цивільні автомобілі, велосипедистів, бригади швидкої допомоги та житлові будинки у Куп’янську. Російська армія вже вдруге намагається захопити місто. Для цього щоденно обстрілюють його.
Як наслідок, 95% будівель вже зруйновано. Атакують одразу з трьох боків. Щоденні штурми росіян відбивають за окремих артилеристи бригади Карадаг. Що коїться на позиціях бригади та як ляльки-мотанки українських дітей нагадують їм про справжню мету цієї війни — в репортажі Вікна-новини.
Як артилеристи боронять Куп’янський напрямок
За хвилину тишу цих мальовничих полів під Куп’янськом розбудить звук Граду. Спершу військові вираховують напрямок вогню, щоб вирахувати точність удару. Сама вантажівка Граду не пробуде в полі жодної зайвої хвилини.
Швидко примчали на позицію, швидко розклалися, навелися і над капелюшками соняхів спалахує вогонь реактивної артилерії. За небом слідкує одразу кілька людей. Серед них і водій Едуард. У цивільному житті він теж працював водієм.
— Ось мені 53 роки, і з 20 років я катаюся за кермом. І тепер катаюся, — говорить чоловік.
У військових на бронежилетах ляльки-мотанки та янголи, зроблені руками дітей. Їх їм подарували волонтери.
Там були мотанки, ось такі янголятка, дитячі малюнки. Вони про цивільне життя нагадують, про щось дійсно світле. Тому дивишся на них і веселіше, і приємніше стає, — каже боєць Ганфайтер.
— Це нам діти зі шкіл збирають. Сітки плетуть і з кожною посилкою нам приходить якась іграшка дитяча. Десь же має бути позитив. Розумію, заради кого ми всю роботу робимо, захищаємо території наші, — додає військовий з позивним Бетон.
Цього разу працювали по посадці, де скупчився противник. Зазвичай це означає підготовку до штурму, знають артилеристи.
— Офіцери передали, що влучання були. Тому поганяли трохи цих ідіотів. Хотілося б частіше, але лише якщо є команда або специфічна ситуація, коли вони готуються до штурмів, тоді нашу ластівку вивозять і ми їх веселимо.
Артилеристів бригади Карадаг Нацгвардії перебувають на Куп’янському напрямку після кількох місяців пекла на Покровському.
— Це приємно, коли ти допоміг своїм бойовим товаришам на передку і призупинив орків від нападу. Це мотивує, коли ти прикриваєш своїх бойових товаришів. Я колись теж починав з піхоти, розумію, що там гаряче, — підсумовує Бетон.
А ще ми розповідали неймовірну історію тренера та учня, долі яких перетнулися знову, але вже через війну.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!