Харків — у місті, яке стало символом незламності, вперше з початку повномасштабного вторгнення відбувся масштабний літературний фестиваль.
Попри близькість до фронту та постійні обстріли, Харків підтвердив свій статус культурної столиці, організувавши подію, якої так бракувало його жителям.
Протягом трьох днів у підземному просторі ЄрміловЦентру при університеті Каразі тисячі людей — письменники, поети, літературознавці та просто любителі читання зібралися, щоб говорити про свободу, українську ідентичність і важливість книги в умовах війни.
Фестиваль, названий Літературний ярмарок на честь однойменного альманаху 1920-х років, був організований Фондом Сергія Жадана.
Книга як зброя
Одним із головних меседжів заходу стала ідея, що книга — це не лише культура, а й зброя.
За словами видавця Олександра Савчука, який нещодавно відкрив у Харкові книгарню Криця, варварські дії росіян, які нищать бібліотеки на окупованих територіях, лише підтверджують цю думку.
Книга, як він зазначає, є засобом боротьби і гарантом безпеки.
Історик Вахтанг Кіпіані, який нині служить у бригаді Хартія, нагадав, що Харків завжди був центром самвидаву — неофіційної літератури, яка була формою протесту проти тоталітарного режиму в СРСР.
Це місто, за його словами, було “віддушиною” для тих, хто прагнув свободи слова і думки.
Історії, що зцілюють
Письменниця Юлія Ілюха, авторка книги Мої жінки, що отримала відзнаку Книга року ВВС, розповідає, що її твір — це 40 коротких історій про українських жінок, які переживають війну.
У цих історіях, де немає імен, читачі впізнають себе, своїх сусідок, матерів, сестер.
— Я завжди кажу, що це перша книга, яку я не планувала писати. Щобільше, не хотіла б писати, — говорить Юлія, висловлюючи бажання повернутися до звичайного життя в Харкові, а не їздити світом із книгою, що розповідає про трагедію.
Ілюха знайшла свій твір у відділі російської літератури в одному з паризьких супермаркетів, що стало гірким нагадуванням про інформаційну війну.
Чому це важливо?
Письменники, такі як Марія Матіос, Мар’яна Савка, Андрій Курков та Олександр Ірванець, підтримали подію, підкреслюючи її значущість.
Сергій Жадан вважає, що культурне життя в місті не має бути на паузі, попри загрози безпеці.
За його словами, важливо не втратити думки, емоції, віру та сподівання людей, адже якщо не заповнювати простір своїми ідеями, його заповнять інші.
Цей фестиваль став символом незламності Харкова, його культурного опору та віри в перемогу, яка починається з віри у власне слово.
Раніше ми розповідали про ініціативи, які допомагають шкільним бібліотекам зацікавити дітей читанням та повернути їх до книг.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!