Мобілізований найманець й заробітчанин потрапили у полон на Запорізькому напрямку. Москвич Владислав переконує, що весь час сидів у тилу. А коли відмовився рушати у свій перший і, як з’ясувалося, останній штурм, його стусанами гнали туди поплічники, аби не йти самим.
Інший полонений — молодик із Сибіру. Він ледь не згорів живцем, коли командир заборонив виходити з будівлі, яка палала і здаватися в полон.
Що розповіли вже нині полонені російські військові — читай далі.
Російські полонені про ставлення до себе з боку командирів
34-річний Владислав приїхав з Москви. Його мобілізували під час так званої часткової російської мобілізації у 2022. Стверджує, що відтоді сидів у тилу.
Окупант жаліється, що його перевели до іншого підрозділу. У м’ясний штурм йти не хотів, тож один з нахабних поплічників почав його гамселити, аби не йти та помирати самому.
— Змусили виконувати це завдання. Щоб не йти самим, примушували нас, новеньких.
21-річний Данило з Красноярська розповідає, що в армії опинився з особистих проблем — приїхав рятувати сина.
— Потрібні були гроші. У дитини рак підшлункової залози. На операцію потрібні були кошти, плюс медикаменти.
Данило разом з поплічником сиділи у розбомбленій будівлі біля Степногірська. Хоча будинок палав, але командир по рації забороняв їм здаватися.
— Все почало горіти. Командир сказав сидіти, одягнути протигази. А до того вони в нас уже згоріли, ми про це говорили. Він сказав сидіти, намочити ганчірку водою. Але там не можна було перебувати: або згоріли б, або задихнулися.
Владислав розповідає свою історію взяття у полон.
— Пішли шестеро людей. Треба було прийти, закріпитися на певний час. Потім з усіх боків, як в бойовику, на нас почали тиснути. Четверо наших взагалі втекли незрозуміло куди, що я, що товариш почали витікати кров’ю. Пропонували здаватися. Через певний час ми погодились.
Одразу піти у полон не ризикнули, бо боялися, що будуть знущатися або взагалі розстріляють. Відповідаючи на питання, за що Росія воює, окупант говорить: як кажуть на російському телебаченні, за визволення народу від фашизму і тероризму.
— А потрапивши сюди, виявилося зовсім не так. Виявилося, що тут люди живуть набагато краще, ніж у Росії. Нам казали, що прикриваються мирними мешканцями, а це зовсім не так.
Нині із полоненими працюють слідчі та контррозвідники СБУ. Ті твердять, що навоювались удосталь, більше не хочуть, але не збагнуть, за що ледь не загинули.
Полонені росіяни дають високу оцінку українським військовим. Ми розповідали, що кажуть окупанти про легендарну бригаду Азов.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!