Він присягається, що не хотів на війну, а потрапивши на неї, кілька разів ледве не загинув і відмовлявся йти у бій. Однак твердить: змусили, бо залякали в’язницею.
Дагестанець Рустам потрапив у полон на Запоріжжі, нині з жахом згадує запеклі бої на Донеччині, де командири кидали їх на безглузді штурми. Його поплічник Сергій добровільно зголосився піти служити за контрактом, бо у Росії його “замучило безробіття”.
Російські полонені розповіли про голод та масштабні втрати
31-річний каменяр з Дагестану Рустам розповідає, у них в республіці, попри торішні антивоєнні заворушення, людей завзято тягли до війська.
Приходили поліціянти зі співробітниками військкомату, витягували з домів, квартир. І відправляли у військкомати, — пригадує полонений.
На війні Рустам пробув близько року. У березні під Авдіївкою, каже, ледь не отримав “квиток на концерт Кобзона”. Тоді кинув зброю. Каже, військові ЗСУ розгромили їх артилерією та мінометами. Діставали навіть до окопів. На четвертий раз Рустам відмовився іти в бій.
Після цього він потрапив у виправну колонію №15 на Луганщині. Там дали вибір: штрафбат або 15 років в’язниці. Під Курдюмівкою він зазнав поранення та потрапив у шпиталь у РФ. Історія повторилася.
Другий військовополонений, 47-річний Сергій, підписав контракт за власним бажанням. Каже, замордувало безробіття. Сподівався, що ремонтуватиме техніку, а опинився на передовій.
Командири про їхній підрозділ згадували рідко. Не підвозили ані їжу, ані провізію. Води також не було. Голодували днями. Втрати були чималі, кажуть російські полонені. За 12 годин загинув майже цілий взвод.
Раніше ми розповідали про кількагодинні атаки Піонів на військових ЗСУ.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.