Розбиті вікна, розграбовані приміщення, напівпорожні лабораторії. Усе навколо й досі частково заміновано. Такий вигляд нині має вузол зв’язку Чорнобильської атомної електростанції. Сюди армія окупантів зайшла у перший день повномасштабного вторгнення.
Більшість колективу станції та 11 підприємств, що працювали у Чорнобильській зоні на той момент, вже встигли евакуювати. Лишилися загалом близько 130 працівників та 159 нацгвардійців — охорони станції.
Вони кілька годин тримали оборону проти російських танків. Після окупації станції їх взяли у полон та тримали у протирадіаційному укритті.
Окупація не лише чорнобильської зони, а й навколишніх сіл відбулася настільки швидко, що місцеві навіть не встигли евакуюватися. Зв’язок заглушили практично відразу ж, стріляли майже цілодобово, хати розграбовували, молодих чоловіків забирали в полон.
Більше 30 днів: що робити з зоною, з людьми, чи вони залишаться живі — розуміння не було. І яка ситуація з радіологічним фоном теж було невідомо. Бо окупанти вкрали єдиний сервер з інформацією, яка надходила з сенсорів по усій зоні.
Зараз, після звільнення Чорнобиля, головна задача — відновити цю систему. Обладнання вже пообіцяли купити благодійники та перевірити усі датчики, але тільки після розмінування.
Російські окупанти рили окопи в Рудому лісі, жили там, дихали пилом, готували собі їсти, палили вогнища. Відповідно, горіла там і трава. Всіма цими продуктами горіння вони дихали, чим забезпечили собі повільну смерть.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про сталкерів, радіацію та зйомки сюжетів для росТБ: читай історію врятованого з полону працівника ЧАЕС.