Ситуація у боях за Мощун, а перед тим за Ірпінь та Бучу мінялася щогодини. Загроза прориву була постійно.
Ці дні в березні 2022 року були переломними в обороні Київської області. Росіяни зрозуміли, їм не захопити столицю.
Вдалося відігнати ворога завдяки абсолютній об’єднаності українських військових, а також підтримці мирного населення.
Як українським захисникам вдалося відстояти Київ
Але те, що у перші ж години вторгнення РФ на них посуне шестиметрова колона росіян, українські бійці не припускали. І тоді довелося підривати мости, згадує десантник Артем.
Я ще встиг подзвонити матері… Попрощатися.
Тим часом маршем на Київ вирушає 72-га бригада Чорних Запорожців — кулак оборонців Київщини. Основним завданням було втримати оборону та не допустити прориву противника на санпункт міста Ірпінь.
Захиснику Назарію довелося зустрічати росіян у Бучі. Йому сказали, що на них їде близько 200 одиниць ворожої техніки.
На вулиці вокзальній один його український танк був проти навали російської техніки. Їхали вони всі один за одним, з ввімкненим світлом.
Після того я відкрив по них вогонь, випустив туди майже все БК. Я перший завдав удар по танку, бачив, що пішов вогонь, і просто далі вже на адреналіні, як в комп’ютерній грі, почав одну за одною технікою підбивати. Вони всі почали горіти.
Врешті все зійшлося в Мощуні. Саме там була найгарячіша точка оборони Києва. Саме тому село зруйноване майже повністю.
Мощун горів цілодобово. Там і авіація рівняла все, ФАБи скидали прямо на Мощун. Вони випускали стільки снарядів, боєприпасів по нас, що, я не знаю, мабуть, у Другій світовій війні скільки не випускали.
Ворог був дуже злий і добре навчений. Ані снарядів, ані техніки росіяни не жаліли, а за найменший відступ із Мощуна розстрілювали свої ж.
За Київ тоді билися всі: і Нацгвардія, і СБУ, і розвідка, і Тероборона, і наші іноземні друзі.
Ми знаємо, що це й наша війна. Якщо ми їх не зупинимо, то потім наступними будуть і Грузія, і Молдова, і Балтика, — говорить боєць Інтернаціонального легіону Надім Хмаладзе.
Дуже допомагали й місцеві жителі. Часто коригували вогонь, передавали координати та інформацію про росіян. Люди, які виходили з Бучі, говорили, де який особовий склад, яка техніка. Хто як міг, так і пояснював.
Саме відданість простих людей врятувала життя Артемові. Коли міна розірвалася біля нього, його разом з іншими пораненими евакуювали до цивільної лікарні в Бучі. Лікарі підказали, що неподалік ходять росіяни, а тому йому треба вигадати правдоподібну легенду. Щоб врятувати воїнів, цивільні дивом через блокпости переправили десантників в Ірпінський військовий шпиталь. А звідти — пішки на Київ.
Так українські захисники відстояли Київ. Сьогодні війна триває на Донбасі та більшість наших героїв досі в строю.
Коли окупанти пішли на столицю, долучився до добровольчого формування й Дмитро. В його складі брав участь у визволенні Ірпеня, був стрільцем. Читай історію тероборонівця на псевдо Риба про захист від Київщини до Херсонщини.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.