Від початку повномасштабного вторгнення через лікарню Мечникова у Дніпрі пройшли понад 20 тис. поранених військових. 37-річна лікарка-анестезіологиня Валентина Ліснича очолює відділення реанімації сепсису, де рятують найтяжчих пацієнтів.
Як минає робочий день лікарки і якою бачать війну медики — розповіло видання DW.
Лікарня у Дніпрі: як працює під час війни
Робочий день в операційній дніпровської лікарні імені Мечникова розпочинається о девʼятій ранку, і закінчується з останньою операцією.
Тут рятують тих, хто захищає нас на передовій. З того світу витягують поранених.
Самі медики називають своє місце роботи фабрикою виживання: вона працює, як конвеєр, і ніколи не зупиняється.
— В якийсь момент ти наче опиняєшся у фільмі жахів, і не можеш з нього вирватися. Але цей жах — це твоє життя, і його неможливо описати, це треба бачити, — ділиться відчуттями Валентина Ліснича.
Через воєнні дії на прикордонні почастішали й випадки самолікування, що призводили до смерті чи важких ускладнень: цьому сприяє антисанітарія та поганий доступ до медицини.
Навантаження тут з початком великої війни зросло в рази. Валентина каже, що медики майже не виходять з-за робочого місця.
Ми не святкували жодного свята від початку повномасштабної війни.
Тут стан справ на передовій дізнаються не з новин, а з кількості привезених до лікарні.
Бойові медики, які рятують життя військових просто на полі бою — справді творці життя. Про їхню роботу, складнощі та виклики такої роботи, ми писали в іншому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.