З початком війни тисячі чоловіків покинули домівки та пішли на фронт або доєдналися до лав тероборони.
Їхні діти засмучені, розгублені та налякані. Вони розуміють, що тато чинить правильно, але постійно хвилюються за нього.
Тож Фонд ООН у галузі народонаселення підготував поради для татусів, що пішли боронити державу про те, як спілкуватися зі своїми дітьми.
Варто пам’ятати, що психологічний стан дитини залежить від стану та стабільності дорослих, що перебувають в контакті з нею.
Тож піклування про власне психологічне здоров’я забезпечить стійкість усієї родини.
Цікавість дитини
Діти завжди ставлять багато питань, пізнаючи світ, а в цей момент вони шоковані, тож ще більше про все розпитують.
Намагайся формулювати відповіді залежно від твоїх можливостей, потреб та віку дитини. Це допоможе зорієнтувати дитину у навколишній дійсності й зменшити у неї рівень тривожності та стресу.
Розмови з дитиною
Хоч вони й малі, проте добре відрізняють правду від брехні. Тому приховування, перекручування, надання неправдивої інформації може мати протилежні наслідки.
Дитина перебуватиме в ще більшому стресі.
Річ на пам’ять
Обов’язково треба лишити своїй дитині щось на згадку та попрощатися. Якщо на це не було часу, мама може передати дитині подарунок з теплом від тата.
Ця річ дозволить дитині згадувати про тата, коли сумно і самотньо.
Обов’язково зв’язуйся з дитиною по відео чи аудіозв’язку. Роби буденні речі: розповідай казку, попроси показати, як дитина бавиться або що намалювала, чи просто поговори про день, що минув.
Якщо в тебе немає змоги виходити на зв’язок — попередь про це дитину, щоб вона не хвилювалася.
Також бажано мати кілька каналів комунікації з рідними. Тому встанови прийнятні для тебе і дитини мобільні додатки або засоби комунікації.
Проговори з дитиною, що у разі потреби й можливостей ти будеш з нею на зв’язку: коли їй буде страшно, самотньо, захочеться поговорити.
Розповідай про себе
Важливо також розповідати дитині про себе. Розповідай про свій настрій та плани у позитивному ключі. Обговорюйте спільні дії у майбутньому, але з пріоритетом короткотривалої перспективи.
Обмінюйтесь фотографіями — це зігріває та зближує.
Демонструй дитині позицію захисту та опори. Пам’ятай, що саме батьки мають створювати для дитини безпеку, не лише фізичну, але і психологічну.
Та найголовніше — частіше дитині кажи, як сильно ти її любиш.
Діти дуже вразливі до всього, що відбувається навколо. В стресових умовах їх поведінку важко вгадати. Раніше ми розповідали, як підтримати дитину під час війни.