Булінг, непорозуміння з однолітками чи вчителями та й просто небажання дитини йти до школи.
Ці та багато інших проблем має допомагати вирішувати саме шкільний психолог — людина, яка розмовляє з учнем однією мовою, розуміє його емоційний та психологічний стан.
Ми спробували розібратись, хто він — шкільний психолог — друг дітей чи просто один зі шкільного персоналу?
Навіщо потрібен шкільний психолог
Юлія Соколовська пропрацювала у школі психологинею понад десять років. За її словами, не варто недооцінювати роль такого фахівця, бо саме на плечах психолога лежить адаптація малечі, яка прийшла до школи, питання взаємоповаги, перехідного віку та самостійності.
А ще здатність передбачити психологічні проблеми та своєчасно проінформувати про них керівництво навчального закладу.
Психолог у школі — це такий, неначе клей. Він виконує медіативну функцію. Він допомагає уникнути якихось непорозумінь у спілкуванні між учнями та вчителями, вчителями та батьками.
Його роль дуже вагома. Психолог у школі підтримує, допомагає та скеровує всіх учасників навчального процесу, — розповідає психологиня.
Чим займається шкільний психолог
Найчастіше до шкільного психолога йдуть діти з проблемами взаємин з батьками та однолітками. Хтось не може побороти дитячі страхи, занадто сором’язливий і невпевнений.
Дехто приходить просто похвалитись своїми досягненнями, а іноді — поскаржитись на вчителів. Психологиня зазначає, нині діти стали відвертіші й не бояться йти за порадою до спеціаліста.
Чи соромляться, чи ні — це залежить від того, як позиціонований психолог у навчальному закладі. Це залежить і від адміністрації, і від самого психолога.
Мені пощастило. Я працювала в такому закладі, де психолог був важливою фігурою. Мене залучали до багатьох шкільних процесів.
Коли ти постійно на виду, в процесі спілкування, коли ти залучений до шкільного життя повноцінно, то діти тебе знають. У них високий рівень довіри з’являється до психолога. Відтак, вони йдуть за порадою, — каже Соколовська.
Та окрім дітей, до шкільного психолога іноді йдуть за порадою навіть учителі та батьки. Тому, на думку психотерапевта Олега Следя, одного фахівця на всю школу вкрай замало.
Бо охопити всі вікові категорії одній людині не під силу. А ще, окрім вислухати та допомогти, провести консультативні зустрічі та тренінги.
Я б розподіляв таким чином: має бути точно спеціаліст на молодшу школу. Спеціаліст, який займається підлітками. Такий також має бути, бо підліткова психологія інша.
І третій — спеціаліст для персоналу, вчителів. Я б взагалі цілу команду створював для кожної школи. Плюс, в ідеалі, мали б бути помічники — асистенти, які б організовували простір, займались документацією тощо. Бо це дійсно дуже важка робота, — наголошує Следь.
Следь каже, його не раз запрошували шкільні психологи провести з учнями різноманітні тренінги. Чоловік переконаний, завдання шкільного психолога — не лише допомогти впоратись із труднощами, а й за потреби скерувати дітей і навіть дорослих до інших спеціалістів.
— До мене звертались з питанням булінгу вчителів від учнів. Це дуже рідкісний запит, бо частіше запитують про булінг дітей від самих учнів чи вчителів.
А тут саме такий цікавий запит, що і вчителів також булять, — ділиться психотерапевт.
За його словами, результат роботи з учнем, вчителем чи батьками залежить від правильної оцінки діагнозу та підібраних методик. А ще — від уміння психолога завоювати довіру і симпатію співбесідника.
Допомогти впоратись зі своїми труднощами та відчути радість життя. А ще — створити комфортне освітнє середовище, де і дорослі, і малі почуватимуться захищеними.
Для декого спілкування з психологом може бути й порятунком від самотності. Якщо твій школяр(-ка) навчається вдома та рідко бачить своїх однолітків, то читай, як соціалізувати дитину вдома.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!