Вони живуть просто поруч із нами. Діти, які втратили через війну маму чи тата, брата чи сестру. Або понад три роки досі чекають найрідніших з полону чи з фронту. В цих історіях — Маріуполь, Азовсталь, нескінченне чекання і часто — біль.
Попри все в них мусить бути ще щось. Наприклад, гарна книжка, що допомагає прожити день, сторінки, над якими можна щиро усміхатися і занурюватись у незвідані мири та пригоди, врешті, просто насолоджуватись гарним словом.
Саме заради цих неоціненних митей видавництво Ранок і 12 бригада спеціального призначення Азов НГУ днями розпочали спільний проект, щоб підтримати дітей воїнів Азову та підписали меморандум про співпрацю.
Книжковий проект на підтримку дітей азовців
Коли у видавництві Ранок почули реальні історії про дітей воїнів — про втрати, самотність, про батьків у полоні, — зрозуміли: потрібна не разова допомога, а гра в довгу.
— Ми слухали ці розповіді й ставало зрозуміло: підтримки їм критично не вистачає. Ми відчули, що маємо ресурс і обов’язок діяти. Це не бізнес-історія, а душевний поклик, — каже PR-менеджерка видавництва Богдана Богельська.
Так виникла програма, яка поєднує книжки, зустрічі, інклюзивні матеріали та творчу терапію для дітей і родин Азову.
Видавці беруть на себе найважливіше — дати дітям слова й історії, у яких вони знайдуть підтримку. Для малюків — яскраві казки, для школярів — книжки, що допомагають мріяти, для підлітків — уроки медіаграмотності й фінансової незалежності та ще багато-багато інших чарівних пригод. А для дітей з особливими освітніми потребами, навіть спеціально створені інклюзивні видання та методики.
— У дитинстві я була “книжковим задротом”. Для мене найкращий подарунок завжди була книжка. Коли я приїздила до бабусі, і вона збирала друзів на мій день народження, то казала: “Анечка любить читати, даруйте лише книжки!”.
І сьогодні я впевнена: навіть тих, хто каже “я не читаю”, можна переконати. Бо книжка здатна змінювати, — ділиться комунікаційниця Ранку Анна Макаренко.
Казки — генетичний код нації
В Азові добре знають цінність книжки. У кожному штабі, навіть на передовій, є полички з літературою. Воїни беруть її у хвилини перепочинку, і це допомагає зберігати внутрішню рівновагу.
А для дітей, каже заступник командира бригади Святослав Паламар (Калина), книжка має ще глибший сенс:
— Казки — це генетичний код нації, вони передають дітям наші сенси. Ми воюємо зокрема за це — щоб наші діти росли у своєму культурному світі. Тому я з великою повагою долучився до цієї ініціативи.
Адже ми, як управління підрозділу, повинні дбати не лише про забезпечення військових, не лише навчати їх, як правильно воювати чи забезпечувати їх медикаментами, а також й піклуватися про їхні родини.
Колеги упевнені, нині війна точиться не лише за території, а й за право наступних поколінь жити зі своїми історіями й культурою, тому започаткування цього проекту надважливе.
Анна Макаренко ділиться:
— Колись ми збирали на дрони, але згодом побачили, що нашу аудиторію більше цікавить саме культура. Люди готові долучатись до культурної України. Я загалом зіставляю з росіянами, наприклад, де планомірно насаджуються усілякі “мєнти”, “пацани”, “вкради”, “накурись” — для них це нормальна практика: зрештою, стадом легше управляти.
У нас все по-іншому, у нас просто взагалі інша молодь, інший запит, вони вдумливо читають. Навіть можуть побачити друкарську помилку, десь завеликий чи замалий пробіл, чи слово можна було по-іншому перекласти, наприклад, і їм не все одно. Вони нам пишуть: “Шановне видавництво, а ви бачили, у вас там те і те”…?
Тобто це їхні намагання донести кожному видавництву — “дивіться, ми читаємо, ми ретельно та вдумливо все передивляємось, ставайте кращими”. І ми дійсно працюємо, ми хочемо ставати кращими для них.
Богдана Бегельська додає:
— Ми працюємо, щоб дарувати цим дітям радість. Зараз батьки, в кого вони лишились і служать, не можуть приділяти своїй малечі достатньо уваги.
А ми залучаємо наших педагогів, методистів, для того, щоб робити це не тільки весело, а і якісно.
Звісно, що ми надаємо книжки. А ще — всі наші матеріали, програми, доступи до наших онлайн-платформ: всі наші можливі потужності залучаємо. Хочемо потім масштабувати цей проект, але почнемо з маленьких кроків, з того, що ми реально можемо їм дати.
Загалом в рамках співпраці видавництва Ранок та Азов плануються такі активності:
- надання художньої, інклюзивної літератури та прописів від Ранку для дітей із родин захисників;
- запуск програми Ранок з Ранком в КнигоЛенді для дітей азовців, яка міститиме інтерактивні зустрічі, читання та майстер-класи для дітей азовців;
- організація арт-підтримки у шпиталях: КнигоЛенд надаватиме засоби для творчої терапії пораненим воїнам, аби допомогти їм відновлювати сили та отримувати моральну підтримку;
- також планується ряд освітніх проектів із підтримки дітей воїнів Азову.
— Ми віримо в силу книги й творчості. Віримо, що слово й малюнок здатні підтримати, вилікувати й надихнути.
Разом із нашими воїнами ми хочемо подарувати дітям більше надії та тепла. Ця турбота про дітей і родини героїв — це інвестиція у перемогу.
Ми об’єднуємо зусилля, щоб зберегти здорове й сильне покоління українців, — зазначає генеральний директор видавництва Ранок Віктор Круглов.
Дитяча психіка особливо потребує підтримки у нинішні складні часи. Про те, як дізнатися, що малеча потребує допомоги — у наступному матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!