Для дітей свята — це про передчуття дива, час із родиною, прикрашання оселі. Натомість для тих, хто не може бути поруч з рідними, переживає втрату, або чий дім далеко, період свят може викликати спогади чи болючі асоціації.
Це тому, що свята ми виділяємо з рутини й краще запам’ятовуємо, пояснює психологиня благодійного фонду Голоси дітей Оксана Писарева.
Вона розповідає, якої підтримки та допомоги під час свят потребують діти, які проходять складний етап, а також дає поради батькам, які підходи можуть бути корисні, а які — шкідливі.
Як підтримати дитину-біженця або ВПО
— У дошкільному та молодшому шкільному віці, коли ритуали ще не сформовані, і комунікація здебільшого зав’язана на батьках, переїзд може не викликати стресу у дитини.
Якщо поруч батьки, а в новому домі стоїть ялинка, і під нею буде подарунок — цього достатньо, щоб дитина зберегла свою психологічну опору.
У середньому шкільному та підлітковому періодах діти вже можуть тужити за відчуттям себе, яке мали раніше. Наприклад, після уроків каталися з гірки, напередодні Нового року ходили у гості.
Якщо на новому місці, куди переїхала дитина, нові ритуали, традиції, стосунки ще не створені, святковий період може бути затьмарений переживанням суму і жалю.
Сімейні традиції — це точка опори багатьох з нас. Діти можуть рефлексувати власні сімейні традиції, і це нормально. Можна допомогти.
Наприклад, сказати: “Нехай у нашій сім’ї залишилась одна святкова традиція, але вона нас радує. Ми втратили житло, переїхали, але її перевезли”.
Або якщо родина розділена відстанню в межах країни чи країнами, можна додати: “Хоч ми живемо на різних континентах, але кожен з нас продовжує виконувати нашу традицію”, — каже психологиня.
За словами Оксани Писаревої, єдиного рішення, як підтримати дитину після переїзду, немає. Тож батькам варто орієнтуватися на стан дитини і її бажання.
— Якщо дитина готова заповнювати дозвілля активностями — варто підтримати у цьому: повести на святковий ярмарок, запропонувати разом прикрасити оселю, придбати іграшки для ялинки чи напекти печива. Якщо такі дії викликають у дитини опір, навіюють неприємні емоції — не наполягай.
Вже з молодшого шкільного віку можна залучати дітей до планування свята. Якщо береш квитки у ляльковий театр чи плануєш піти до ялинки — заздалегідь попередь дитину та обговори це з нею.
Дитина втратила рідних: як допомогти
— При переживанні втрати приходить розуміння, що так, як раніше, більше не буде. Це може викликати суміш різних негативних емоцій: сум, апатію, заперечення, розпач.
Проявляти їх діти можуть по-різному: комусь потрібно багато плакати, іншим — заповнити дозвілля багатьма активностями та спілкуванням.
Проживання втрати може тривати довго, іноді — усе життя. Але з часом інтенсивність болю знижується.
В окремі тригерні моменти дитина буде потрапляти в горювання. Свята можуть бути одним із таких періодів, — пояснює психологиня.
Вона каже, що дефіцити, які виникли внаслідок втрати — потреби у любові, підтримці, взаєморозумінні — можна компенсувати іншими стосунками, захопленнями, планами. Та при втраті рідної людини є речі, які неможливо компенсувати.
Але можна говорити про те, що доки живий хтось один, ці стосунки зберігаються, хоча і мають односторонній характер.
— Наприклад, можна сказати: “Бабуся завжди тебе любила, тепер, коли її не стало, ця любов нікуди не поділася, вона живе у твоєму серці”. Загалом, дітям важливо, щоб їх чули, ставилися з повагою і визнавали їхню цінність.
Не обов’язково робити купу дій. Дитині достатньо, щоб її помітили.
Дорослим часто здається: щоб бути хорошими батьками, треба перетрудитися на передсвяткових галерах, і тоді ми молодці. Але діти можуть не встигати цього осягнути, залишаються самотніми та не поміченими, а дорослим здається, ніби їхні зусилля не оцінили, — каже Оксана Писарева.
Психологиня додає: зі зміною життя можуть змінюватися і правила в родині. Наприклад, батьки хочуть замінити Діда Мороза, який більше асоціюється з радянщиною, на Святого Миколая або Санту.
— Якщо раніше дитина чекала Діда Мороза й отримувала від нього подарунки на Новий рік, то чекатиме продовження традиції. Щоб поволі її змінити, якийсь час доведеться дарувати два подарунки: і на Миколая/Різдво, і на Новий рік, — радить експертка.
Чи не найважчий період у житті більшості сімей — підлітковий вік їхніх дітей. Як правильно підтримати підлітка під час війни, ми розповідали раніше.
Текст підготувала журналістка Ірина Соколовська.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!