ПРОМОКОДИ

Хакери атакують смартфони українців: які схеми використовують

Юлія Хоменко редакторка сайту
Нові кіберзагрози для українців: хакери атакують смартфони

Фото Pexels

Смартфон давно перестав бути просто засобом для дзвінків і листування. Для хакерів він може стати джерелом великого обсягу інформації, зокрема чутливих даних.

В Україні кіберфахівці фіксують атаки, під час яких зловмисники намагаються отримати доступ до мобільних пристроїв. Про це йдеться у звіті Кіберзагрози: Україна за перше півріччя 2026 року, про який повідомила Держспецзв’язку.

Атаки на iPhone: як працює DarkSword

Фахівці зафіксували використання експлойт-кіту DarkSword, який може непомітно інфікувати пристрої Apple з операційною системою iOS.

— Хакери активно використовують смартфони для розвідки. У разі успішної атаки вони отримують повний доступ до чутливих даних, — йдеться у повідомленні.

Для цього зловмисники використовують скомпрометовані українські новинні та урядові сайти. Користувач може навіть не підозрювати, що відвідування такого ресурсу створює ризик для його пристрою. У разі успішної атаки зловмисники можуть отримати доступ до даних, які зберігаються на смартфоні.

Фейкові сайти для власників Android

Власників пристроїв на Android атакують за іншою схемою. Хакери створюють підроблені вебсторінки, які зовні нагадують справжні ресурси.

Зокрема, йдеться про сайти, що імітують сторінки українських військових підрозділів або сервіси, пов’язані з попередженнями про повітряні тривоги.

Такі ресурси можуть використовуватися для того, щоб змусити людину перейти за небезпечним посиланням, завантажити шкідливий файл або надати зловмисникам певні дані.

Для атак хакери використовують Telegram, GitHub і Cloudflare

Кіберзловмисники не завжди створюють власну інфраструктуру для проведення атак. Як зазначають фахівці, вони активно використовують цілком легітимні онлайн-сервіси, щоб приховати свою діяльність.

Зокрема, шкідливі файли можуть розміщувати на GitHub, а Telegram — використовувати для передавання викраденої інформації.

Для маскування мережевої активності також застосовують сервіси Cloudflare та ngrok. Таким чином, звичайні на вигляд сайти та популярні онлайн-платформи можуть бути залучати як частину складнішої кібероперації.

Фахівці радять уважно перевіряти посилання та сайти, які людина відвідує зі смартфона, особливо якщо ресурс просить завантажити файл, встановити застосунок або ввести конфіденційні дані.

Читай також: понад 90% українців стикалися з кібершахраями.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!