Немає грошей і нема де взяти? Для банків рішення просте: підвищити тобі кредитний ліміт. На екрані смартфона це виглядає як турбота про клієнта: кілька кліків — і баланс знову поповнений. Але насправді це не допомога, а борг, який починає рости з першої ж секунди.
Проблема в тому, що така легкість розслаблює. Людина сама погоджується на пропозицію банку, бо це виглядає як просте рішення: натиснув кнопку — і гроші вже на рахунку.
Але замість власних коштів вона отримує кредит. Відсотки та комісії починають капати одразу, і вже за кілька днів на картці з’являється червоний мінус — нагадування про борг, який потрібно погасити.
Ми розповімо, як звичайна покупка може перетворитися на борг та чому молодь найчастіше потрапляє у фінансові пастки.
Один клік — і борг
Один дотик — і гроші у вас на рахунку. Так банки рекламують кредитні ліміти в додатках. Але за цією красивою картинкою ховається зовсім інша реальність.
Найбільша небезпека в тому, що людина навіть не розуміє, що вже користується чужими грошима. У додатку все виглядає так, ніби ви платите зі своєї картки.
Насправді ж активується кредитний ліміт, і саме з цього моменту починають нараховуватися відсотки. Борг росте тихо, непомітно, і часто виявляється надто пізно.
Про небезпеку кредитних лімітів свідчать і реальні історії. 19-річна студентка Катерина з Житомира поділилася власним досвідом:
Я замовила кросівки й була впевнена, що плачу зі своїх грошей. Виявилося, що банк автоматично підключив кредитний ліміт. За два місяці з 700 гривень вийшла вже понад тисяча. Лише тоді зрозуміла, що треба відключати кредитку.
Її ситуація добре ілюструє головну проблему: людина думає, що витрачає власні кошти, але насправді банк уже нараховує відсотки за кредит. Звичайна покупка, яка мала бути буденною, перетворюється на боргове зобов’язання.
Її історія — далеко не виняток. Молоді люди стають особливо вразливими, адже їм бракує досвіду, вони довіряють зручності додатків і часто не читають дрібних рядків у договорах.
Такі випадки трапляються в усьому світі. У США та країнах Європи вже давно обговорюють проблему легких кредитів і мікропозик, які найчастіше стають борговим тягарем саме для молодих людей.
Студенти та молоді працівники нерідко беруть овердрафт або кредитку на невеликі витрати — каву, квиток чи одяг. Але через кілька місяців ця дрібниця перетворюється на суттєвий борг із відсотками.
Економісти навіть називають це пасткою зручності, коли платіж відбувається миттєво, втрачається відчуття вартості грошей, а витрати зростають швидше, ніж доходи.
Іще один ворог — шахраї
Ризик підстерігає не лише в офіційних банківських продуктах. Як пише The Guardian, аферисти дедалі частіше використовують цифрові гаманці для крадіжок.
Вони завантажують вкрадені дані карток на смартфони жертв і проводять платежі, що виглядають цілком легальними. Людина дізнається про проблему лише тоді, коли рахунок спорожнів або надходить вимога сплатити борг.
Скільки українці позичають і скільки зберігають
За даними Опендатаботу з посиланням на НБУ, банки видали кредитів на 1,23 трлн грн. Це на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Найбільше позичають бізнеси, але саме фізичні особи продемонстрували найшвидше зростання — плюс 22% за рік.
Водночас українці відкладають більше, ніж позичають. На депозитах — 2,79 трлн грн, тобто у 2,3 раза більше, ніж у кредитах. За офіційними даними НБУ, бізнес тримає 1,49 трлн грн, населення — 1,3 трлн грн.
Попри це, темпи зростання депозитів почали сповільнюватися: якщо на початку війни вони сягали близько 30% річних, то нині тримаються лише на рівні 11%.
І поки українці намагаються більше відкладати, ніж позичати, реальність показує, що навіть у звичайних операціях можуть виникати неприємні сюрпризи.
Нещодавно у Мініфін навели показовий приклад. Клієнтка одного з великих банків втратила 703 гривні через плутанину у виписках. Жінка поповнила картку на 18 400 грн і відразу ж зняла цю ж суму. Здавалося б, проста операція.
Але банк зафіксував використання кредитного ліміту на понад 17 тисяч гривень, а через кілька днів ще й списав комісію.
Постраждала назвала пояснення банку про затримку обробки транзакцій неправдою. Юристка ЮК Reliance Дар’я Броннікова наголосила, що у подібних випадках можуть мати місце порушення одразу двох законів — Про захист прав споживачів
та Про споживче кредитування.
Депозит чи кредит: що вигідніше
Цей приклад чітко показує різницю між кредитним лімітом і депозитом. Кредит може створювати ілюзію безпеки, але фактично затягує у боргову яму, тоді як депозит дисциплінує і формує фінансову стійкість.
Людина, яка обирає депозит, не лише отримує відсотки, а й вчиться відкладати регулярно, створюючи власну подушку безпеки.
Важлива відмінність полягає і в захисті. Фонд гарантування вкладів повертає до 600 тисяч гривень у разі банкрутства банку. Кредит же завжди залишається особистим зобов’язанням клієнта — навіть якщо фінансова установа зникне з ринку.
Саме тому депозити розглядають як безпечний інструмент накопичення, а кредити — як фінансовий ризик.
Що каже Нацбанк про кредитні картки
У Національному банку наголошують, що боргове навантаження на українців нині не є критичним.
Директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова в телефірі ICTV пояснила, що після падіння у перший рік війни кредитування поступово відновлюється. Заборгованість населення становить близько 10% доходів, і це не свідчить про кризу.
Разом з тим, навіть на тлі відносно позитивної статистики окремі позичальники можуть опинитися у складній ситуації. Саме тому в НБУ радять бути особливо уважними до умов кредитів.
Передусім варто перевіряти строки повернення, відсоткові ставки та приховані комісії. Якщо кредитор замість прозорої інформації обмежується лише гучними рекламними гаслами — краще шукати інші варіанти.
Не менш важливо оцінювати власні фінансові можливості. Якщо щомісячні виплати за кредитом перевищують 40% доходу, попереджають у Нацбанку, варто серйозно подумати про відмову від такого зобов’язання, аби не довелося обмежувати базові витрати.
За словами Дадашової, ставки за кредитами поступово знижуватимуться, але навіть у ЄС споживчі позики завжди дорожчі за іпотеку. Тож брати кредит варто лише тоді, коли впевнені у власній спроможності його повернути.
Як правильно робити депозити
Фахівці радять ставитися до депозитів стратегічно. Не варто зосереджувати всі гроші в одному банку: диверсифікація знижує ризики.
Договори потрібно уважно читати, звертаючи увагу на умови дострокового зняття коштів і можливі комісії. Важливим є вибір валюти. Якщо ти витрачаєш у гривні, краще відкривати депозит у гривні. Якщо плануєш навчання чи покупки за кордоном — варто подумати про валютні заощадження.
Корисною є й практика дробити вклади за строками. Частина може бути короткостроковою — для швидкого доступу в разі непередбачених ситуацій. Інша частина — довгострокова, що дає вищий відсоток і стимулює не витрачати гроші одразу. Такий підхід поєднує і гнучкість, і захист.
Як розумно розпоряджатися коштами
Фінансова стабільність починається з дисципліни. Планування бюджету дозволяє уникати хаотичних витрат. Експерти радять мати резерв хоча б на три місяці життя.
Цей фонд варто тримати окремо від основних карток, щоб не витратити випадково.
Кредити варто розглядати лише як винятковий інструмент — для невідкладних потреб чи форс-мажорів.
Використання кредитних коштів на щоденні покупки, наприклад продукти чи розваги, — це прямий шлях до фінансової залежності. Уважність до комісій і відсотків, а також контроль власних емоцій при витратах — ось головні кроки до стабільності.
Чому варто мати віртуальні картки
Окремої уваги заслуговують віртуальні картки. Вони працюють як додатковий рівень безпеки: легко створюються у додатку й так само швидко закриваються.
Клієнт може зарахувати лише потрібну суму на оплату конкретної покупки, і навіть у разі шахрайства основні кошти залишаються захищеними. Це зручно для онлайн-покупок і підписок — від Netflix до музичних сервісів.
Кредитний ліміт може виглядати як рятівна подушка, але насправді це борг, який росте разом із відсотками й комісіями. Депозит, навпаки, приносить дохід, створює відчуття впевненості та захищений державою.
Тож головне правило для молоді просте: жити не в борг, а відкладати хоча б частину доходів.
А щоб не втрапити у фінансову пастку, завжди перевіряйте, з яких коштів банк списує витрати, і користуйтеся інструментами, що реально захищають — депозитами та віртуальними картками.
Раніше ми також писали про психологічні причини, що затягують у кредитне болото, та чому так важливо вчитися жити на власні кошти.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!