Україна страждає від повномасштабної війни вже понад три роки. Багато людей гинуть просто у своїх домівках. Усе через те, що не завжди є час, аби спуститися в надійне укриття, а деколи його просто немає поруч. За весь час ситуація змінилася не так радикально, як мала б.
Тож, окрім прямого влучання ракети й обвалу будинку, є висока ймовірність отримати численні уламкові поранення від вибухової хвилі або частин ракет. Небезпечнішими щодня стають і російські дрони.
Українські та радянські будівлі не проектували з розрахунком на те, що їх бомбитимуть ворожі ракети. Однак, з огляду на сусідів, більше ми не допустимо такої помилки.
Тепер безпека буде понад усе. Нові будинки не отримають дозволу на експлуатацію, допоки їх не перевірять на якість та надійність облаштованих бомбосховищ.
Що Україна запозичить від ізраїльського будівництва та як виглядатиме сучасний безпечний будинок після відбудови, розповідав 24 канал.
Мамаки та мамади: принцип дії укриттів Ізраїлю
Ізраїль знає, що таке затяжна війна, ще з 1948 року, тож цей народ навчився виживати в екстремальних умовах.
Хоч на території Ізраїлю нараховується понад мільйон підземних бомбосховищ та громадських укриттів, інша назва — міклатів, часто у людини немає 10-15 хвилин, щоб добігти туди.
Саме тому у законі про цивільну оборону забудовників зобов’язали проектувати укріплені кімнати в усіх житлових та громадських будівлях — мамади та мамаки.
Їхня перевага в тому, що переміститися туди можна за кілька секунд, не виходячи з квартири. Ці два типи кімнат дещо відрізняються між собою.
Мамак — укріплена кімната в громадських будівлях, яка передбачена на кожному поверсі, а мамад — укріплена кімната у кожній квартирі.
Вимоги до захисних кімнат
- площа мамада має бути не менше ніж 9 кв. м;
- висота стелі — 2,5 м;
- стіни мають бути залізобетонними, від 25–30 см завтовшки;
- металеві герметичні двері, що можуть витримати вибухову хвилю;
- фільтри для захисту від атак хімічною зброєю.
На жаль, захищають ці кімнати не від усього. До прикладу, якщо ракета влучить у будинок, домашнє укриття може не витримати, тож люди, які там живуть, можуть постраждати.
Утім, від ударної хвилі, уламків ракет та хімічної зброї таке укриття вбереже.
Нові будинки України: вимоги до споруд
В Україні вже набув чинності закон, який забезпечить будівництво мережі захисних споруд цивільного захисту задля безпеки громадян.
Відтепер, якщо споруда буде без належного бомбосховища чи укриття, забудовникам можуть відмовити у сертифікаті про готовність будівлі до експлуатації. Це правило застосовуватимуть до всієї України.
Голова партії Слуга народу Олена Шуляк запевняла, що тепер усі нові будинки будуватимуть з новими, зручними та сучасними бомбосховищами. Це важливо, адже зараз людям доводилося сидіти у власноруч облаштованих підвалах.
Одним з адаптивних до ізраїльського принципу рішень сучасних архітекторів є підготувати підземні паркінги та інші підземні приміщення для укриття населення.
Таке укриття рекомендується відокремлювати від решти паркінгу, забезпечити його санвузлами та розкладними місцями для сидіння. Також будівельники мають передбачити щонайменше два виходи.
За час повномасштабної війни українські забудовники вже почали будувати будинки із захисними кімнатами, просторими укриттями. Зокрема у Львові будуватимуть ЖК із кімнатами-укриттями в кожній квартирі.
Кімнати удень слугуватимуть як гардероб, а вночі як укриття. Займається цим Archimatika на замовлення VD Group. Для створення такого будинку вивчали ізраїльський досвід та консультувалися із ДСНС.
Кімнати матимуть залізобетонні армовані стіни та протиударні двері, сигналізатор на випадок екстреної ситуації, є можливість дообладнати кімнату екофлоу. Від влучання такі вбудовані кімнати не захищають, а от від ударної хвилі та уламків цілком.
Компактніші варіанти захисту
З’явилися і так звані капсули життя. Їх можна встановлювати у багатоповерхівках і перечікувати в них атаки. Розробка належить українцю Сергію Захаріну.
Вона створена з металевих листів, всередині має аварійні люки з трьох сторін, запас води та їжі. Така капсула може витримати падіння бетонної плити вагою понад тонну з висоти 9,3 м, і навантаження у 43 тонни, вогонь і високі температури.
Розглянути можна і варіант сейсмозахисних ліжок. Принцип дії можна побачити у цьому відео. Насамперед вони були задумані для захисту від землетрусів, однак у наших умовах вони можуть підійти як один із методів захисту проти російських атак.
Такі ліжка ще називають ліжками-бункерами. Їх не можна назвати на 100% ефективними під час російських атак, адже їх розробляли під землетруси. Основна ідея: захист людини від руйнувань і уламків, що летять на неї.
Під час сейсмічної активності датчики на ліжках фіксують це, і ліжко трансформується в кокон, який захищає людину. Ліжко має міцний каркас, систему автоматичного закриття, запас їжі та води.
Такий варіант не є цілком безпечним для використання в Україні, адже ліжко не захистить від вогню та теплової ударної хвилі. Максимум дасть захист від уламків. Жоден найміцніший каркас такого ліжка не дасть захисту від прямого влучання дрона чи ракети.
І коштують такі ліжка немало: ціни стартують 5 тисяч доларів.
Раніше ми ділилися, як врятуватися під час атаки дрона на вулиці і в квартирі.