Шахраї на платформі Meta: як уникнути пасток, що обіцяють легкі гроші

Марія Дзюба редакторка сайту
Шахраї на платформі Meta: як уникнути пасток, що обіцяють легкі гроші

Ти щодня гортаєш стрічки Facebook та Instagram, шукаючи новини, розваги чи спілкуючись з друзями. Проте все частіше серед звичного контенту з’являється яскрава реклама, яка обіцяє “легкі гроші” чи “чудодійні ліки”.

Насправді ж, за цими привабливими оголошеннями криється пастка, і кожен твій клік може затягнути тебе у тенета шахраїв.

Павло Бурдяк для Детектор медіа детально розібрав найпоширеніші схеми, які аферисти використовують на платформах Meta, аби ти знав, як уберегти свої кошти та дані.

Поширені шахрайські схеми у соцмережах Meta

Фальшиві грошові виплати

Ти бачиш рекламу з державними символами, логотипами відомих організацій: Дія, ООН, Червоний Хрест та обіцянками “допомоги кожному українцю”.

Посилання веде на фішинговий сайт, що імітує банк. Там тебе просять ввести персональні дані та реквізити картки.

Шахраї можуть навіть попросити підтвердити вхід дзвінком з нібито справжнього банку.

Результат один: твої дані та гроші опиняються в руках зловмисників.

Важливо: шахраї часто підлаштовуються під актуальні події, наприклад, запускають схеми навколо нових державних програм підтримки.

Клікбейт, що веде в Telegram

Гучні заголовки на кшталт “Термінова заява уряду” або “Виплата 6500 грн уже зараз” змушують тебе клікнути на посилання.

Та замість обіцяної інформації чи виплати, ти потрапляєш на анонімний Telegram-канал, а потім автоматично підписуєшся ще на десятки схожих.

Ця екосистема каналів потім обробляє тебе неперевіреною або маніпулятивною інформацією.

Окремої уваги заслуговує реклама, що обіцяє “легкий заробіток” через Telegram-канали за допомогою “невеликого вкладення”.

Насправді, це веде до фальшивих інвестицій або ставок з “гарантованим виграшем” без обіцяного прибутку, а лише з новими ризиками.

Диво-ліки й удавані держпрограми здоров’я

У стрічці з’являються відео з діпфейками, де відомі люди: телеведучі, лікарі, політики “рекламують” чудодійні пігулки від усіх хвороб, ще й безкоштовно.

Посилання веде на сумнівні сайти з доменами на кшталт abra-kadabra.fun. Ці сайти можуть імітувати медичні ресурси, містити багато тексту та “відгуків”, а потім пропонувати ввести твої дані або пройти “онлайн-консультацію”.

У підсумку тобі пропонують купити за великі гроші звичайні дієтичні добавки.

Оренда банківської картки

Реклама обіцяє “пасивний дохід” за “оренду” твоєї банківської картки, обіцяючи 1000 грн за надання доступу до рахунку.

Насправді ж, тебе використовують як “грошового мула” для переказу коштів з незаконних джерел: онлайн-біржі, наркотрафік, неліцензійні онлайн-казино.

Це може призвести до серйозних юридичних наслідків, включаючи штрафи, конфіскацію майна і навіть позбавлення волі.

Оренда Facebook-акаунтів

Шахраї пропонують “орендувати” твій Facebook-акаунт, якщо йому понад рік, є фото та друзі за 500 гривень на тиждень, обіцяючи лише “ввімкнути рекламу”.

Насправді їм потрібен твій рекламний кабінет. Зловмисники можуть від твого імені рекламувати сумнівні товари, здійснювати шахрайство, поширювати політичні вкиди або навіть змінити пароль, позбавивши тебе доступу до акаунту.

Це також є порушенням правил Meta та може призвести до блокування твого рекламного кабінету або акаунту з усією особистою інформацією.

“Легкий заробіток” за лайки та перегляди

Тобі пропонують “легкий підробіток” — ставити лайки відео в TikTok або писати відгуки на Google Maps, Ebay чи Amazon, обіцяючи 100-500 гривень за кілька хвилин.

Спочатку шахраї можуть зробити кілька реальних переказів, щоб викликати довіру.

Потім тебе запрошують до “робочої групи” з обіцянками більшого доходу, але вимагають “оплату в магазині партнера” або “реєстрацію для винагороди”.

В результаті ти сам вводиш дані банківської картки на підозрілому сайті, “відкриваєш рахунок” або переказуєш кошти, втрачаючи контроль над своїми даними та рахунками.

Як захиститися від шахраїв: п’ять простих правил

  • Перевіряй посилання: не переходь за підозрілими посиланнями з реклами. Особливо, якщо йдеться про виплати чи державні програми – перевіряй інформацію лише на офіційних урядових сайтах (.gov.ua, diia.gov.ua) або через перевірені ЗМІ.
  • Захисти банківські дані: ніколи не вводь дані банківської картки (особливо CVV-код) на невідомих сайтах. Справжні державні програми ніколи не вимагають “перевірочних” платежів.
  • Не передавай доступ: не надавай доступ до своїх акаунтів у соцмережах або банківських рахунків. “Оренда” акаунтів чи карток – це пряма участь у злочинних схемах.
  • Будь скептичним до “легких грошей”: якщо пропозиція заробітку (лайки, перегляди, прості завдання) виглядає занадто просто та вигідно – це майже завжди пастка. Перші “зароблені” кошти – лише приманка.
  • Реагуй та повідомляй: не мовчи, якщо помітив підозрілу рекламу. Скажися на неї у Facebook та Instagram – це допоможе зупинити шахраїв. Якщо ти став жертвою, або зрозумів, що потрапив у шахрайську схему, негайно звертайся до Кіберполіції.

Раніше ми повідомляли, що російські спецслужби активно атакують українських пенсіонерів, використовуючи нові шахрайські схеми. Як це працює та чим можуть загрожувати ці маніпуляції — читай деталі в нашому матеріалі.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!