Собаки — тварини з характером, а тому нерідко нападають на інших тварин і навіть людей. Це може свідчити про погане виховання з боку пет-перентів, адже для життя з собакою недостатньо мати повідець і намордник. Але є й інші причини.
Нещодавно у Києві собака породи кане-корсо напала на літню жінку в одному зі скверів столиці. Пенсіонерка вигулювала джека-рассела, у той самий час там також гуляла інша жінка з двома кане-корсо. Один з них зірвався з повідця і накинувся на собаку.
Рятуючи песика від атаки, жінка втратила рівновагу і впала на землю. Кане-корсо вкусив її за плече, а через падіння вона зламала ногу.
А днями у Броварах пес породи американський стаффордширський тер’єр травмував 9-річного хлопчика. Зазначається, що собака напала на дитину та завдала тілесних ушкоджень.
Чи можна уникнути таких ситуацій? В коментарі UAnimals пояснили кінологині Марина Бойко, Юлія Марунич і Дарина Васильчук.
Чому собака може відчувати агресію до інших тварин чи людей
Експерти називають це явище зооагресією. Це лють собаки до інших тварин. Є й ті, хто застосовує це поняття до агресивної реакції собак на людей.
Перш ніж вважати це зооагресією, варто розібратися, що саме викликало таку поведінку. Причин агресивної поведінки собак дуже багато. Юлія Марунич вважає, що однією з головних помилок є те, що пет-перенти не звертаються до кінологів-інструкторів вчасно.
Якщо поведінка собаки вказує на зооагресію, варто дослідити, який у нього стан здоров’я, чим харчується тощо. Важливо також поспостерігати, як власник поводиться з собакою у різних ситуаціях.
Лише після цього кінолог чи зоопсихолог зможе дібрати індивідуальні методи корекції. Серед найчастіших причин зооагресії — біль і страх, тривожність пет-перентів і помилки у вихованні тварини.
Якщо собака відчуває біль, то може спочатку показати зуби, а потім рикнути й навіть вкусити. Якщо такого раніше не було, варто звернутися до ветеринара та перевірити здоров’я.
Кінологи зазначають, що біль може завдавати навіть звичайний нашийник, тому краще обирати анатомічну шлею для прогулянок із собакою.
— Якщо біля іншої тварини чи, скажімо, дитини, собаці змалечку натягують нашийник, сіпають його, то це формує у тварини асоціативний зв’язок: під час наближення цих об’єктів я відчуваю біль, тому треба захищатися, — пояснює Дарина Васильчук.
Причиною агресії може бути й негативний досвід. Якщо собаку вже кусали, то є висока ймовірність, що в нього виникне агресивна реакція.
Також агресія може виникати на тлі страху. Коли собаці страшно, вона може напасти на інших заради власної оборони. Тому варто зрозуміти, чи не налякало раптом щось песика, якщо він проявив злість.
Знервованість господаря теж впливає на емоційний стан собаки.
Якщо людина постійно в стресі й від неї пахне адреналіном, то собака, що тонко відчуває запахи, почне моніторити навколишню ситуацію та намагатися зрозуміти причини, — каже Марина Бойко.
За таких умов у песика перенапружується нервова система, тому він буде реагувати на подразники зовсім не так, як у спокійному стані.
Собака нападає на інших тварин: що робити господарям
Є ще одна універсальна помилка, яка може призвести до зооагресії — коли одне і те саме собаці то дозволяють, то забороняють. Це відбувається через непослідовність і нескоординованість дій господарів. Тому потрібно приділити увагу стратегію виховання.
Зменшити ризик нападів на інших можна ще до адопції. Обирай собаку відповідно до свого стилю життя. Якщо у тебе немає можливості приділяти час гіперактивній собаці, то переповнена емоціями та енергією тварина може проявляти агресію.
Зважай на характеристики породи. Якщо береш породисту собаку, дізнайся, як зазвичай поводиться цуценя чи дорослий пес. Зроби власні висновки зі спілкування з собакою.
Подбай про соціалізацію собаки. Коли песик знає, що таке інші собаки, коти, птахи та машини, йому набагато комфортніше на прогулянці. Коли ж в нього мало досвіду, він переляканий і не може себе контролювати.
Якщо песик підліткового віку проявляє агресію, це цілком природно. Втім, треба одразу встановити кордони й дати зрозуміти, що ця поведінка не є нормально.
— Якщо в цьому віці юний пес проявляє агресію, а господар ніяк не реагує, то така поведінка стане стереотипною. Ваш підліток має одразу почути, що такого робити не можна, — додає Марина Бойко.
Відкоригувати поведінку можна і в дорослому віці, щоправда, на це потрібно більше часу. Проте не в усіх випадках буде доречним повністю перевиховувати собаку. Якщо за свої 9-10 років пес взаємодіяв агресивно, а господарі це терпіли, то корекція лише нашкодить і стане джерелом стресу.
Кінологи наголошують, що кожен випадок унікальний, тому варто звертатися за консультацією до професіоналів, щоб вибрати дієву тактику.
У будь-якому разі важливо навчити пса концентруватися на опікуні чи опікунці. Це потрібно для того, щоб коли собака почує своє ім’я, вона могла перемкнутися зі своєї дії. Для цього краще починати дресування з малечку.
Коли песик навчений бачити та чути господаря, з ним легше впоратися під час проявів агресії.
— Одна з простих технік навчання — зупинитися і стояти, не реагувати емоційно і не сіпати. Дати собаці можливість побігати по радіусу, а потім покликати до себе, дати смаколика, завести на позицію побіля себе, — каже Марина.
Потрібно вчити собаку й взаємодії з подразником. Якщо певні об’єкти викликають в нього агресію, треба відпрацювати алгоритм поведінки. Наприклад, пес має підійти до пет-перента, сісти поряд чи між ніг.
Іноді на собаках можна побачити жовтий ошийник. Але це не просто прикраса, а сигнал для інших. Ми розповідали раніше, який саме.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!