Ті, хто пожив у 90-х, бачив фінансовий хаос і проблеми економіки, стояв у чергах чи мріяв про джинси, зараз ставляться до грошей з острахом. Такої думки дотримується соціолог Тимофій Брік.
Для подкасту Простими словами він розповів, що потрібно знати про інвестиції, імпульсивні витрати і фінансову грамотність.
Українці не вміють поводитися з грошима — чому так
Доктор соціології та ректор Київської школи економіки Тимофій Брік каже, покоління українців зростали у страху за гроші. У плановій економіці СРСР не було вільного ринку, конкуренції, інвестицій чи змагань кар’єри. Коли СРСР зник, усе це впало людям на голови.
Як заробити? Куди витратити? Чи не витрачати узагалі? З цим стикнулися наші діти та батьки. Сучасна молодь має аналогічні питання.
Дослідження сучасних соціологів показують, що неприємний фінансовий досвід 90-х і 2000-х досі впливає на те, як ми поводимося з грошима.
Українці втратили довіру до інвестицій та економістів. Усе це стало наслідком невдалих приватизацій та МММ. Поведінка з грошима — частина нашої загальної поведінки. А зміна культури ставлення до грошей йде роками.
На думку Тимофія, лише наші діти та онуки матимуть фінансову грамотність та інструменти рівня сучасного француза чи італійця.
Більшість із нас — наймані працівники, які продають свої робочі години. Меншість людей мають доступ до капіталу, інвестицій, якоїсь власності, свого бізнесу тощо.
Фінансова грамотність українців — яка вона
Фінансова ментальність українців та європейців різниться. Другі переважно мають капітал і десятиліттями (батьками та дідами) відкладені на рахунках кошти, тому живуть спокійно, накопичують і не розкошують, хоча можуть.
Водночас що Америка, що Європа нині переживають економічну стагнацію. Сучасна молодь має менше, і змушена роками виплачувати борги за вищу освіту. В їхньому віці батьки вже мали дім та машину, а вони поки не мають нічого.
Щодо України ситуація кардинально інша. Більша частка українців вибирає новий смартфон, відкласти у конверт готівкою замість інвестувати. Це консервативна поведінка з грошима.
Фото: Pexels
Тому ми не можемо довірити кошти якомусь бізнесу, вкласти в освіту чи інвестувати у щось потенційно дуже вигідне. Страх втрати є більшим за бажання примноження.
Людина може купити собі Iphone і загубити його, але за ці самі гроші можна було б заплатити за рік навчання на класній бакалаврській програмі в Могилянці, — додає Брік.
За дослідженнями, жителі бідніших країн вибирають короткострокову вигоду: краще $100 зараз, ніж $1000 потім.
За словами Бріка, нас часто роблять біднішими імпульсивні покупки. Це те, що на кілька митей дарує задоволення, однак з фінансового боку є втратою. Така ж ситуація з мікрозаймами, про небезпеку яких ми вже розповідали.
Щоб уникати фінансових втрат, варто прописувати списки покупок, і купувати лише те, що необхідно. А також відкрити депозит, і відкладати хоча б мінімум для подушки безпеки. Якщо в тебе є більше коштів, можна придбати те, що їх помножить — пай землі, житло, автівка.
Чимала кількість наших грошей, як ми дізналися, йде на онлайн-замовлення. Тут полицю у ванну кімнату, а тут — нову кофтину. Раніше ми розповідали, чому важко відмовитися від шопінгу онлайн.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.