Шахраї дедалі частіше використовують фейкові державні виплати, дзвінки від імені банків, злам месенджерів, псевдоінвестиції та інструменти штучного інтелекту.
Кіберзлочинці користуються тим, що ворог намагається вибити світло, позбавити опалення і води — і грають на виснаженні, тривозі й поспіху українців.
Коли людина втомлена після нічної повітряної тривоги, вона значно легше вірить у “термінову виплату” чи “блокування картки”.
Які шахрайські схеми застосовують найчастіше, і як не стати жертвою подібних маніпуляцій — читай у матеріалі.
Скільки українці втрачають через шахрайство
Попри посилення захисту з боку банків, збитки від дій аферистів вражають. Згідно з даними Національного банку України, за 2025 рік кількість шахрайських операцій за картками скоротилася на 5%, до 256 тис. випадків, але сума збитків зросла одразу на 24% і сягнула 1,4 млрд грн.
Середня сума однієї афери збільшилася на 30%: з 4247 грн до 5536 грн.
Тобто, хоча самих випадків шахрайства стає менше, фінансові збитки від них, навпаки, зростають.
Заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська, посилаючись на оперативні дані Асоціації ЄМА повідомила, що за перше півріччя 2026 року зафіксовано понад 30,4 тис. нових дропів — людей, які віддають свої картки для відмивання брудних грошей. Це майже 73% від усього показника минулого року.
А лише за квітень-серпень цього року система обробила повідомлень про підозрілі транзакції на вражаючі 724 млн грн.
Найпоширеніші шахрайські схеми в Україні
Найпопулярніший трюк аферистів в Україні та за кордоном — це психологічні маніпуляції, або соціальна інженерія.
Шахраям навіть не потрібно ламати банківські системи: довірливі люди самі віддають їм усе необхідне: паролі від кабінетів, секретні коди з SMS, реквізити карток та особисті дані.
От короткий перелік тих пасток, які найчастіше застосовують шахраї:
- Фейкові державні виплати та компенсації: у соцмережах і месенджерах поширюють повідомлення про нібито нову допомогу, компенсацію за відключення електроенергії чи додаткові виплати. Для отримання грошей людину просять перейти за посиланням і ввести банківські або персональні дані.
- Дзвінок “із банку”: шахраї повідомляють про підозрілу операцію, спробу оформити кредит або блокування рахунку, після чого просять назвати реквізити картки, одноразовий код чи переказати кошти на так званий безпечний рахунок.
- Псевдоінвестиції: потенційним жертвам обіцяють гарантований прибуток, показують фейковий баланс та переконують поступово збільшувати внески. Коли людина намагається забрати гроші, виявляється, що зробити це неможливо.
- Викрадення акаунтів у соцмережах і месенджерах: аферисти зламують Telegram чи Instagram і розсилають усім контактам повідомлення: “Терміново позич кілька тисяч до завтра”. Разом із цим вони можуть кидати шкідливі посилання, щоб перехопити доступ ще й до профілів друзів.
- Використання ШІ та дипфейків: за допомогою штучного інтелекту шахраї створюють голоси, фото чи відео знайомих, босів чи відомих людей. Таке підроблене відео чи аудіо додають до стандартних схем — від виманювання грошей “на операції”» до рекламних роликів із закликом вкласти кошти в “прибуткові проєкти”.
Нові схеми шахрайства в Україні 2026
У 2026 році шахрайські схеми стають ще більш досконалими. Зловмисники використовують штучний інтелект, шкідливі застосунки, підроблені сторінки та викрадені цифрові акаунти.
Одна з таких схем — використання дипфейків.
За допомогою ШІ шахраї можуть імітувати голос, фото або відео знайомої людини, керівника чи іншої публічної особи.
Після цього вони звертаються з терміновим проханням переказати гроші або виконати певну фінансову операцію.
Поширюються також фейкові вакансії. Людині пропонують роботу, проводять нібито співбесіду, а потім просять оплатити програмне забезпечення, доступ до корпоративної системи або інші “необхідні” послуги. У результаті жертва втрачає гроші або передає платіжні та персональні дані.
Ще один ризик — банківські трояни та інші шкідливі програми у форматі APK.
Їх можуть маскувати під застосунки для отримання виплат, пошуку роботи, оновлення банківського сервісу чи інші корисні програми. Після встановлення вони здатні отримати доступ до конфіденційної інформації на смартфоні.
Шахраї також атакують користувачів маркетплейсів.
Покупцеві або продавцеві надсилають посилання нібито для оплати, підтвердження замовлення чи оформлення доставки. Насправді воно веде на фішингову сторінку, де зловмисники намагаються викрасти дані картки або код підтвердження.
Шахраї дуже швидко реагують на зміни: якщо є відключення світла, вони пропонують фейкові “компенсації за відключення”, а якщо з’явилася новина про соціальну підтримку – виникають пропозиції “термінових виплат”. Коли люди масово шукають інформацію про стан мереж, графіки, допомогу, зарядні станції чи генератори, тож поруч можуть виникати підроблені сторінки, боти та продавці.
Як не стати жертвою шахраїв
Головне правило — не діяти поспіхом, навіть якщо повідомлення або дзвінок викликає тривогу.
Якщо нібито працівник банку повідомляє про підозрілу операцію, варто завершити розмову та самостійно зателефонувати за офіційним номером банку.
Інформацію про державні виплати потрібно перевіряти лише на офіційних ресурсах.
Не варто переходити за посиланнями з незнайомих повідомлень та вводити там номер картки, PIN, CVV, пароль до банкінгу чи одноразовий код.
Не слід встановлювати APK-файли або інші програми на прохання незнайомців. Для месенджерів та важливих акаунтів варто використовувати двофакторну автентифікацію.
Якщо вам телефонують або пишуть із терміновою вимогою переказати гроші чи повідомити конфіденційні дані, найкраще зупинитися і перевірити інформацію через офіційний канал.
Кілька хвилин на перевірку можуть допомогти уникнути фінансових втрат.
Читай також в нашому іншому матеріалі: Залякують справою про держзраду — активізувалися шахраї, які видають себе за СБУ.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!