Уяви, що ти живеш в декораціях до історичного фільму, де за вікном — Карпати, а повітря пахне хвоєю. Звучить як мрія? Для 17 мешканців словацького села Влколінець це — щоденне випробування на витривалість. Статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який село отримало ще у 1993 році, перетворив їхнє життя на нескінченне шоу за склом.
Щороку сюди приїжджає близько 100 тисяч туристів. На кожного місцевого мешканця припадає понад 5 тисяч відвідувачів. І поки влада звітує про успіхи туризму, селяни встановлюють барикади та таблички Фото заборонено. Про ситуацію у селі розповідає Le Figaro.
Життя в зоопарку та туристи під парканом
68-річний Антон Сабуча, один із найстаріших жителів, уже не приховує роздратування. Його ворота обвішані попередженнями про приватну власність. Чоловік к5аже, що люди блукають провулками, заглядають у вікна та сприймають будинки як декорації, а не чиєсь житло.
— Ми показуємо їм те, чого тут насправді вже немає, — нарікає Антон.
Він вважає, що Влколінець перетворюється на парк розваг, де справжня автентичність розмивається фальшивими фестивалями та реконструкціями весіль. Для нього найкращим рішенням було б скасування статусу ЮНЕСКО — аби в гори нарешті повернувся спокій.
Проте відсутність приватності — це лише половина біди. Село катастрофічно не готове до такого натовпу:
- Дороги та парковки: під’їзд до села занадто вузький, що створює постійні затори;
Найбільший сором села — відсутність громадських вбиралень. Місцеві скаржаться, що туристи, не знайшовши туалету, часто справляють нужду прямо в приватних садах або під парканами; - 63-річний пенсіонер Пітер Гріс не добирає слів і прямо порівнює нинішній стан села з каналізацією.
Влада міста Ружомберок, якому підпорядковується Влколінець, намагається заспокоїти людей грошима. Кожен мешканець отримує близько 400 євро на рік як компенсацію за незручності. Т
акож можна подати заявку на грант для ремонту старовинного будинку. Але для Люсії Худєкової, яка цінує тишу та гори, ці гроші — ніщо порівняно зі стресом.
— Важливо мати спокій, а не подачки, — каже вона.
Адміністрація села покладає надії на допомогу від Норвегії. У межах проєкту співпраці планують відновити стару школу та церкву, збудувати сучасні туалети та винести паркінг за межі історичної зони.
Чи допоможе це повернути селу душу? Питання відкрите. Навіть самі туристи іноді почуваються ніяково.
— Мені здається, нас тут занадто багато. Я б не хотіла, щоб хтось постійно ходив під моїми вікнами, — зізнається Крістіна, мандрівниця з Німеччини.
Наразі Влколінець залишається мальовничою пасткою: прекрасним ззовні, але нестерпним для життя всередині.
Раніше ми писали, як оформити закордонний паспорт онлайн — читай в матеріалі, які документи для цього необхідні.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!