Світ мистецтва сколихнула новина про три невідомі картини, які нібито належать пензлю видатного авангардиста Казимира Малевича. Вони були представлені на виставці в Національному музеї сучасного мистецтва Румунії.
Власник, ізраїльський бізнесмен Янів Коен, стверджує, що картини десятиліття пролежали під матрацом у його бабусі. Однак ця захоплива історія викликала безліч питань в експертів.
Про це пише BBC.
Історія походження: сімейна сага проти фактів
Згідно з розповіддю Коена, ці твори належали його дружині, чия бабуся, Єва Левандо, народилася в Одесі. Він стверджує, що її батько придбав першу картину в 1920-х роках, а дві інші отримав як оплату за свої послуги.
Через сталінські репресії сім’я нібито змушена була приховувати картини, а в 1990 році Єва вивезла їх до Ізраїлю.
Саме ця історія, яка пояснює, чому роботи вартістю в мільйони доларів були приховані від світу, є головним аргументом Коена.
Проте, як зазначає мистецтвознавець Костянтин Акінша, ключовою проблемою є повна відсутність документально підтвердженого провенансу — тобто історії походження та володіння.
Ці картини ніколи не були задокументовані, сфотографовані чи виставлені за життя Малевича, що викликає серйозні сумніви.
Суперечливі експертні висновки
Для підтвердження справжності Коен посилається на думку київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який назвав роботи першокласними.
Однак це викликає ще більше питань, оскільки Горбачов вже не вперше підтримує сумнівні твори, і його висновки раніше неодноразово відхилялися ринком та експертами.
Крім того, заявлена Коеном співпраця з аукціонними будинками Sotheby’s і Christie’s була спростована самими компаніями.
Технічний аналіз пігментів, проведений двома лабораторіями, також не дає однозначних відповідей.
Хоча матеріали датуються періодом життя Малевича, експерти не стверджують, що роботи були написані саме ним.
До того ж, ці ж лабораторії раніше надавали висновки для картин, які виявлялися підробками, і вони самі заявляють, що їхні звіти не є доказом автентичності.
Скандал з картинами Малевича: реакція музею
Коли сумніви щодо справжності стали публічними, Національний музей сучасного мистецтва Румунії швидко дистанціювався від скандалу.
У заяві музей зазначив, що включення цих робіт не є підтвердженням їхньої автентичності, а саму виставку назвав кураторським експериментом.
Цікаво, що Казимир Малевич, засновник супрематизму, справді має глибоке українське коріння, а його мистецтво, як і твори багатьох інших митців, Росія намагалася привласнити.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!