Верховна Рада України зробила стратегічний крок у напрямку повної євроінтеграції та прозорої відбудови держави, схваливши масштабну реформу сфери державних тендерів.
27 травня 2026 року парламент ухвалив у другому читанні та в цілому системний законопроєкт №11520 Про публічні закупівлі, який оновлює правила для замовників та бізнесу — читай в матеріалі, яких змін зазнав закон.
Зміни в законі про публічні закупівлі: нові правила держзакупівель
Головним розробником цього базового акта виступив Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку.
Цей закон наближає українські правила до європейських (відповідно до Директиви ЄС). Це обов’язкова умова для вступу України до Євросоюзу, оскільки прозорі державні закупівлі є частиною першого, найважливішого етапу переговорів.
Окрім політичного значення, успішне голосування відкриває для нашої держави безпосередній доступ до фінансової допомоги в межах Програми Світового банку (DPO) у розмірі 3,4 мільярда доларів.
Ці кошти надійдуть до загального фонду державного бюджету для покриття невідкладних соціальних та гуманітарних видатків, поки приватний сектор адаптуватиметься до нових європейських стандартів.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що ухвалений документ орієнтований на реальну і негайну підтримку українських підприємців, особливо представників малого та середнього бізнесу.
Завдяки новим інструментам регіональні компанії зможуть безпечно долучатися до масштабних ініціатив з відновлення країни після наслідків російської збройної агресії.
Для іноземних партнерів та інвесторів оновлене законодавство стане чітким маркером того, що відбудова України відбуватиметься за найвищими світовими критеріями прозорості, конкурентності та підзвітності.
На виконання всіх вимог закону Міністерство економіки спільно з іншими профільними відомствами має упродовж дев’яти місяців розробити близько 40 підзаконних нормативно-правових актів, а також продовжити роботу над інтеграцією положень Директиви 2014/25/EU.
Новий закон запроваджує низку інструментів, які змінюють архітектуру українських тендерів:
- Обов’язковий поділ на лоти: врегулювання механізму дроблення великих закупівель заважатиме монополізації ринку великими гравцями та дозволить невеликим регіональним фірмам забирати замовлення у масштабних тендерах.
- Альтернативні тендерні пропозиції: якщо це заздалегідь передбачено замовником, бізнес вперше отримав право пропонувати власні, технологічно прогресивніші або економічно вигідніші альтернативні рішення замість чітко прописаних технічних вимог.
- Динамічні системи та рамкові угоди: оновлені правила використання рамкових угод дозволять бізнесу довгостроково планувати роботу та постачати стандартизовані товари без щоразу нового збору ідентичних пакетів документів.
- Унормування субпідряду: взаємовідносини із субпідрядниками та співвиконавцями відтепер чітко врегульовані на законодавчому рівні, що гарантує фінансову та юридичну безпеку для кожного учасника виробничого ланцюжка.
У підсумку, реформа покликана стати дієвим механізмом жорсткої економії бюджетних ресурсів в умовах воєнного стану та повоєнного періоду.
Створення гнучких умов для ринкової конкуренції захистить замовників від неефективного використання державних коштів.
Раніше ми писали, що Верховна Рада ратифікувала угоду з ЄС — читай в матеріалі подробиці виділення Україні до 90 мільярдів євро.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!