Українські вчителі, які залишилися працювати у прифронтових регіонах, отримують ті самі гроші, що й колеги у спокійніших областях. Попри небезпеку, вони щодня виходять на роботу — часто у підземні класи або просто в укриття, де під гуркіт вибухів лунають дитячі голоси.
Нещодавно Кабінет Міністрів подвоїв розмір доплат педагогам, які працюють у понад 80 прифронтових громадах. Гроші зможуть отримувати і ті, хто викладає дистанційно або за змішаною системою.
Про те, як працюють учителі в нинішніх умовах, йдеться у сюжеті Фактів ICTV.
Попри це, ситуація залишається критичною. За час повномасштабної війни з українських шкіл пішло понад 40 тисяч освітян, серед них — близько 15 тисяч молодих педагогів. І якщо реального підвищення зарплат не відбудеться вже найближчим часом, втрати можуть стати ще більшими.
Під землею, онлайн і навіть з окупації
Заняття у прифронтових районах нерідко проходять у підземних класах або бомбосховищах. Діти підключаються до уроків навіть з-за кордону чи тимчасово окупованих територій.
— Я не хочу втрачати зв’язок зі своїм містом, хоча воно окуповане з 2022 року. Але воно живе в наших серцях. І діти з окупації теж це відчувають, — розповідає вчителька зарубіжної літератури з Луганщини Ірина Целогіна, яка нині живе на Прикарпатті.
Під час одного з обстрілів Ірина втратила чоловіка, але не залишила професію. Її рідний ліцей продовжив роботу онлайн.
Таких навчальних закладів нині в Україні — понад півтори тисячі.
Батьки долають десятки кілометрів, щоб дитина могла завантажити письмове завдання на платформу. Якщо когось спіймають — це небезпечно. Але дистанційна освіта дає їм розуміння, що не все втрачено, — додає вчителька.
Історик з Донеччини отримує 8000 тисяч на місяць
Вчитель історії Владислав Штегальський з Мирнограда на Донеччині працює вже 18 років.
Фото: Скріншот
Прийшов до школи ще студентом — через брак кадрів.
Спочатку думав, що це буде коротка історія, на пару днів. Закінчу університет і стану великим істориком. Але через пів року зрозумів — мене затягнуло. Ти не просто радієш, що працюєш учителем, ти починаєш цим пишатися, — зізнається він.
Втім, таких, як Владислав, одиниці. Молоді спеціалісти рідко залишаються у школі надовго. Середній вік українського вчителя — понад 45 років, і третина вже досягла пенсійного віку.
На руки — 6 700. Чому молодь іде зі школи
За словами педагога Святослава, у професії зараз лише 10% учителів до 30 років, і ця частка постійно зменшується.
— Найочевидніша причина — зарплати. Вони не покривають навіть базових потреб. Якщо говорити про базове навантаження — це 18 годин і приблизно 8 тисяч гривень, з яких на руки виходить 6 700. Якщо маєш категорію, класне керівництво — можна отримати до 15 тисяч. Але щоб вижити, потрібно працювати на дві ставки або шукати підробіток, — каже він.
Через постійне перевантаження і низькі доходи вчителі масово вигорають. Багато хто йде з професії, розчарувавшись, хоча любив свою роботу.
Кадровий голод і провал у якості освіти
За даними громадської організації Смак освіти, в Україні катастрофічно бракує вчителів математики та фізики, що вже відбивається на успішності учнів.
130 балів зі 200 з математики — це дуже мало. І це результат системної кризи в освіті, — пояснює співзасновниця організації Іванна Коберник.
Проблему визнають і в парламенті.
Зараз у педагогічні коледжі та університети вступають абітурієнти з найнижчими балами НМТ. А якщо людина, яка погано вчилася, йде вчити інших — система приречена, — каже секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Попри все, українська освіта тримається. На самовідданості, на любові до дітей, на тих, хто не зрадив своєму покликанню навіть під обстрілами.
Є моменти, коли працюєш із дітьми, бачиш їхні результати — і тобі цікаво. Саме через це ми тримаємось. Але важливо, щоб ті, хто йде у професію, не виходили з неї розчарованими, — говорить Святослав.
Раніше ми розповіли про життя на зарплату вчителя в Україні.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!