Останні роки вступна кампанія до українських вишів стабільно виявляє одну й ту саму проблему: молодь масово обирає популярні професії, ігноруючи ті, що найбільш потрібні країні. Попри спроби уряду заохотити абітурієнтів, надаючи більше бюджетних місць та грантів на дефіцитні спеціальності, ситуація не змінюється.
Про це розповіло видання BBC News.
Куди абітурієнти найчастіше подають заявки
Щороку вступна кампанія демонструє один і той самий парадокс: українська молодь прагне здобути вищу освіту за фахом, якого на ринку праці вже в надлишку.
Цього року найбільше заяв абітурієнти подали на менеджмент, психологію, філологію, право, маркетинг, економіку, комп’ютерні науки, середню освіту, інженерію програмного забезпечення та медицину, хоча лише дві з цих спеціальностей — освіта та психологія — є найбільш затребуваними в країні.
Цікаво, що навіть зростання вартості контрактного навчання не зупиняє вступників. Це свідчить про те, що молодь та їхні батьки керуються у виборі не потребами країни, а міркуваннями престижу та інерції.
Водночас, за даними Міносвіти, держава активно збільшує кількість бюджетних місць на такі спеціальності, як будівництво, енергетика, інженерія та медицина, фахівці яких вкрай потрібні країні для відбудови.
Однак прохідні бали на ці напрями залишаються помітно нижчими, ніж на модні факультети. Наприклад, на політологію в КНУ ім. Шевченка прохідний бал сягав майже 193, тоді як на фізику та хімію — лише 130.
Які професії не цікавлять молодь
Чому ж молодь не хоче йти в інженерію? Багато хто вважає, що інженерні та технічні професії, попри складність навчання, не забезпечують належного рівня доходу.
— Поки вчителі отримують менше ніж 500 доларів, а інженери після університету теж не набагато більше, а вчитися на інженера важко, то такі й будуть пріоритети, — пише один із дописувачів.
Досі існує упередження, що гуманітарні науки — це жіночі спеціальності, а технічні — чоловічі. Письменниця Тамара Горіха Зерня стверджує, що дівчата, які обирають інженерні професії, постійно стикаються з тиском і засудженням.
Антон Сененко з Інституту фізики НАН України впевнений, що часто саме батьки, а не діти, обирають спеціальність, керуючись бажанням отримати гарантований диплом, а не здобути реальні знання і навички.
Іще однією тривожною тенденцією є зростання студентської міграції. Попри оптимістичні заяви Міністерства освіти, дані віцепрезидента KSE Єгора Стадного показують, що кількість українських студентів за кордоном постійно збільшується. У 2023–2024 навчальному році їх було вже 115 тисяч, що ставить під сумнів тезу, що талановита молодь залишається в Україні.
Кого шукають роботодавці
Водночас аналітики Work.ua зазначають, що потреби ринку праці кардинально відрізняються від запитів абітурієнтів.
Роботодавці шукають робітників — монтажників, ремонтників, вантажників, а також медиків та вчителів, конкуренція на вакансії яких залишається найменшою. Ці дані свідчать про те, що для відбудови країни знадобляться не лише модні спеціалісти, а й кваліфіковані робітники, яких нині бракує.
До речі чимало студентів їде на навчання з інших міст. Раніше ми розповідали тобі, що взяти з собою до гуртожитку.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!