Дітям до двох років подушка не потрібна. Немовля до одного року має спати виключно на спині.
У ліжку, де спить новонароджений малюк, не має бути жодних зайвих предметів: подушок, бортиків, пелюшок, іграшок, сосок тощо.
Це потрібно робити для профілактики синдрому раптової дитячої смерті (неочікуваної смерті цілком здорової дитини віком до одного року без причини — прим. ред.)
Жодні спеціальні подушки типу “метелик”, “рогалик” дитині не потрібні. І ще важливо не підкладати під голову дитини різних валиків, “щоб голова була рівна”.
Малятам від двох років, можливо, потрібна подушка. Можливо, бо це не обов’язково!
Якщо синові/доньці вже стає незручно спати, тоді в такому віці можна запропонувати подушку.
Найперше, на що потрібно звернути увагу, — це розмір подушки.
Для малюка двох-трьох років товщина подушки має бути не більше як два-три сантиметри.
Дітям трьох-п’яти років — товщина не більше ніж п’ять-шість сантиметрів. Дітям старше шести років — до десяти сантиметрів.
Також важливо звертати увагу на наповнювач. Піна меморі форм (memory foam), силіконізоване та бамбукове волокно, вовняний наповнювач — оптимальні для дітей.
Деякі подушки краще використовувати взимку, наприклад, вовняний наповнювач, а на літо змінити на піну меморі, оскільки дитині може бути жарко.
Подушка має бути з гіпоалергенного матеріалу. Пухові подушки краще не використовувати. Дуже часто з них вилізає пір‘я і може поранити дитину або ж дитина може його проковтнути.
Подушка має бути вироблена з матеріалу, що пропускає повітря, тобто бути повітропроникною. Краще обирати подушки й чохли з натуральних тканин: бавовни, шовку, сатину, мусліну тощо.
Також подушка має бути такою, щоб її можна було прати. Не забувайте регулярно змінювати подушку. Вона не одна на все життя!
Загалом, подушка має бути зручною для дитини.
А тим, кому до трьох років не вдається відучити дитину від суміші, варто прочитати поради доктора Комаровського.