Відкладаю щастя на потім: як вирватися з цієї пастки

Ірина Танасійчук журналістка сайту
Відкладаю щастя на потім: як вирватися з цієї пастки

Прокрастинація асоціюється в нас з відкладанням важких, нудних або неприємних речей: оплати рахунків, прання або робочих дедлайнів. 

Науковці активно досліджують, чому ми відкладаємо погане на потім, але мало хто замислюється, що ці ж дії можуть стосуватися і щастя. 

Ми також можемо відкладати речі, які нам подобаються: зустріч з другом, якого давно не бачили, відвідування цікавого місця або покупку довгоочікуваної речі. 

Нещодавно в журналі PNAS Nexus показали дослідження, в ході якого дослідили цю приховану сторону прокрастинації. Виявилося, що чим довше ми відкладаємо те, що нам подобається, тим більша ймовірність того, що ми продовжимо робити це і далі. 

Чому ми вважаємо, що радість не на часі — The Washington Post поговорили про це з експертами. 

Чому люди відкладають щастя на потім

Ед О’Браєн, автор дослідження та доцент кафедри поведінкової науки в Школі бізнесу Бута Чиказького університету, припустив, що це може бути пов’язано з психологічною драмою, яку ми створюємо навколо цього досвіду.

Ми вважаємо, що такі моменти не повинні бути витрачені даремно. Це має бути щось знаменне, важливе і справді яскраве. Тож відкладання з’являється не через сумніви, а тому, що ми хочемо максимізувати задоволення та особливість. 

Але роблячи це, ми ризикуємо марно чекати моменту, який може ніколи не настати. Це когнітивна пастка, в яку можна втрапити, коли люди втрачають багато негайного щастя та багато негайного задоволення заради “особливого” моменту. 

Дослідження провели під час пандемії коронавірусу, коли багато приємних активностей стали на паузу. Науковці опитали 500 дорослих, скільки часу знадобилося їм, щоб повернутися до улюблених справ, коли пандемія трохи стихла. 

Також вони запитали, чи поверталися вони до цієї активності, щойно вважали її знову безпечною, чи зволікали?

— Як тільки ресторани знову відкрилися, і вони почувалися безпечно та комфортно, то почали чекати ще довше, бо не хотіли, щоб їхнє перше повернення до ресторану було просто випадковим вівторком без хорошої публіки, — пояснює Ед О’Браєн.

Та ж закономірність спостерігалася і для чогось більш звичайного, наприклад зустрічі з другом. В одному експерименті дослідники попросили 200 учасників подумати про близького друга, з яким вони нещодавно спілкувалися (коротка перерва), або про того, з ким вони спілкувалися деякий час тому (довга перерва).

Потім учасників попросили вибрати, чим вони хочуть зайнятися в лабораторії: написати близькому другу повідомлення чи виконати завдання. 

Теоретично, надсилання текстових повідомлень другу мало бути й легшим, і веселішим. Втім, ті, хто протягом довгого часу не бачився з другом вагалися та вирішували натомість виконати нудне завдання.

Після експерименту учасники, які вирішили не писати другу повідомлення, повідомляли про меншу радість або взагалі її відсутність. 

Згодом дослідники збільшили вибірку до 1000 людей, переконались, що для кожного друзі були по-справжньому близькими, прибрали фактор соціальної тривоги чи страху соціального відторгнення. Та навіть попри це, результат був однаковим. 

То чому ми так себе поводимо

Нове дослідження показує, що люди відкладають приємні враження, щоб максимізувати переваги та уникнути псування моменту.

— “Зараз” завжди здається недостатньо особливим порівняно з будь-яким кращим моментом у майбутньому, — пояснює автор дослідження. 

Таке мислення може бути сформоване тим, що психологи з поведінки називають “збігом обставин”. Це явище, коли люди справді дбають про те, коли й де вони насолоджуються речами. Наприклад, чекають особливого дня, щоб відкрити дорогу пляшку вина. 

Водночас ми схильні вірити, що в майбутньому у нас буде більше часу та енергії, щоб робити те, що нам подобається. Саме тому люди, які живуть поблизу визначних пам’яток, часто відкладають їхнє відвідування. 

Дослідження також показують, що ми віримо у те, що складні завдання якимось чином стануть легшими для виконання в майбутньому. Проте пояснення, чому ми відкладаємо щастя, може бути й іншим, впевнений професор психології Університету Колорадо Акіра Міяке. 

Він переконаний, що варто звертати увагу на особливості та шукати індивідуальні підходи, щоб краще зрозуміти поведінку людей. Крім того, наші інші цілі можуть мати більший пріоритет у цей момент. 

Як перестати відкладати радісні миті

Ми можемо не завжди усвідомлювати, що відкладаємо на потім те, що робить нас щасливими. Проте є способи, як допомогти собі та розпізнати, що ми потрапили у цю пастку. 

Зверніть увагу, чи відкладаєш ти різні цікаві активності на потім. Усвідомивши цю тенденцію, ти зможеш перервати це коло. 

Заплануй розваги. Встанови за правило робити щось приємне у певний час, щоб полегшити виконання. Тоді ти не чекатимеш особливого випадку і звикнеш до приємного тут і зараз. 

Зміни своє мислення щодо того, що є особливим. Подолання пастки “особливості” може стати ключовим для боротьби з цією звичкою. 

— Подумай про те, як будь-який момент можна зробити особливим. Ти можеш зробити особливим будь-який випадковий вівторок, якщо добре про це подумаєш, — підсумовує Ед О’Браєн. 

Відкладання щастя особливо відчутне під час війни. Вікна поговорили з психологами та вияснили, як подолати страх щастя в умовах війни.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!