Вступаючи в доросле життя, ми часто зіштовхуємося з розривом між тим, чого нас навчали у школі й реальністю, що розгортається перед нами. Освітня система в Україні здебільшого базується на стандартизованих підходах. Тож через це й нерідко залишається на крок позаду динамічного й мінливого світу.
Детальніше про те, чому знання у школі відрізняються від того, з чим людина стикається у реальному житті, розповіли у виданні BBC Future.
Лінійне мислення
Мабуть, усі пам’ятають задачі зі школи, де 5 цукерок коштують 25 гривень. “Скільки тоді коштуватимуть 100 цукерок?”. Щоб розв’язувати подібний тип задач, у школі навчали використовувати саме лінійний тип мислення.
Термін “лінійний” характеризує конкретний вид відношення між двома параметрами: вхідними та вихідними даними. Якщо залежність є лінійною, тоді будь-яка зміна в одному параметрі призводить до сталої зміни в іншому.
Цей принцип можна застосувати до різноманітних явищ у повсякденному житті. Наприклад, за стабільного валютного курсу, кількість гривень, отриманих за долари, зростає пропорційно кількості обміняних доларів. Аналогічно, купівля яблук прямо залежить від витраченої суми: чим більше грошей — тим більше яблук можна придбати.
Фото: Pexels
Проте, лінійність не передбачає спеціальних умов, як-от акції на шоколад. Також варто зазначити, що й курси валют у реальному житті часто змінюються, що вносить варіативність у розрахунки.
Не всі лінійні відносини є прямо пропорційними. Наприклад, переведення температури з Цельсія у Фаренгейти включає множення на коефіцієнт та додавання константи.
У цьому випадку подвоєння вхідної температури не приведе до подвоєння результату, але лінійна залежність все ще зберігається: стала зміна вхідної температури призведе до сталої зміни вихідної.
Як лінійне мислення впливає на повсякденне життя
Насправді багато процесів не слідують цим елементарним лінійним правилам. Візьмемо, приміром, ситуацію з залишком коштів на банківському рахунку та непогашеним кредитом: сума коштів у цих випадках збільшується не прямою пропорцією, а за експоненціальним законом. Тобто, відсотки нараховуватимуться на відсотки. І чим більша початкова сума, тим стрімкіше вона зростає, і як наслідок, можна отримати більше грошей, або ж навпаки їх втратити.
Часто наша здатність мислити в лінійних категоріях призводить до недооцінки швидкості зростання таких сум, що може зменшити інтерес до заощаджень, але збільшити спокусу взяти позику.
Дослідження показали, що люди, які схильні до лінійного сприйняття світу, частіше мають високий показник співвідношення боргу до доходу. Тобто, вони беруть більше кредитів у порівнянні з розміром свого доходу.
Чому люди схильні мислити лінійно
Здається, основна причина нашої вираженої схильності до лінійного мислення криється у шкільній математичній освіті.
Аналіз причин цього упередження виявив, що наша прихильність до лінійного способу мислення формується ще до завершення шкільної освіти.
Додатковим чинником є те, що на уроках математики часто не розкривається ідея про те, що реальність часто складніша і більш неоднозначна, ніж типова математична задача.
Варто пам’ятати, що наше життя — це дещо більше, аніж просто взаємодія атомів і молекул, з яких ми складаємось.
Безсумнівно, більшу частину часу ми не замислюємося про це. Проте багато важливих взаємодій у нашому повсякденному житті є нелінійними.
Ідея лінійності настільки глибоко вкорінена в нашому сприйнятті, що іноді ми не звертаємо увагу на існування інших моделей взаємодій. Як наслідок, це може призвести до того, що нелінійні події збивають нас з пантелику та порушують наші плани й очікування.
Тож варто пам’ятати, що ми існуємо в нелінійному світі. Але, на жаль, наша звичка до лінійного мислення може приховувати цей факт, часто залишаючи нас непідготовленими до реальності.
Раніше ми розповідали, як вивчити іноземну мову самостійно.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.