Народження дитини — важливий та складний процес, на який партнери повинні іти свідомо, підготовленими й наповненими. Для українського народу народження дитини здавна мало свої сенси: поява маляти у сімʼї віщувала добро, злагоду, розвиток та процвітання.
А ось народження дитини у незаміжньої жінки засоромлювалося, і матір, і дитина часто ставали обʼєктами знущань. Нині такі дії назвали б стигматизацією та булінгом.
І хоч завдяки розвитку феміністичних наративів зараз народження та зростання дитини без батька не є проблемою, однак сам факт появи немовляти досі залишається чинником впливу на жінок.
Нині виховувати дитину можуть як жінки, так і чоловіки, а також пари між жінками або між чоловіками. Адже головне у питаннях виховання — давати любов, підтримку та базове матеріальне забезпечення, з можливістю показати: любов може бути різною, і в цьому її унікальність.
Однак у цьому матеріалі ми акцентуємо на гетеросексуальних жінках. Зазвичай саме їх вважають “хорошими матерями”: вони заміжні, здорові, середнього віку та потерпають від запитань рідних та ледь знайомих людей під час свят чи випадкових зустрічей: “А коли вже дітки?”
Такі очікування, які висуває суспільство до жінок, створюють так званий життєвий календар.
Це неначе “розклад”, де чітко визначено, що більшість жінок вибудовують своє життя так, щоб народити дітей.
У такому випадку суспільство створює й нові умови, не дотримавшись яких жінка, ймовірно, стикнеться з осудом. Наприклад, із нерозумінням стикаються молоді дівчата та жінки, що народжують до 20 років. Їм кажуть: “Зарано, краще б ще погуляла”.
А ось тим, хто спочатку прагне реалізуватися в інших сферах життя, а лише після 30 років наважується на материнство, хтось таки й скаже: “А не запізно? Чого так довго?” Таких матерів часто звуть “старонароджуючими”.
Пізня вагітність: який це вік
Ще два десятки років тому на жінку, що до 25 років ще не народила навіть однієї дитини, могли скоса поглядати. Ті ж, хто вагітніли після 30 років, часто могли почути неприємні слова у свою сторону.
А півстоліття тому вагітна жінка 25 років вже вважалася “старонароджуючою”.
Сьогодні перші пологи після 35 років стали нормою. Хоча лікарі й надалі звертають увагу породіль на рівень ризику вагітніти та народжувати після зниження фертильності, а також наголошують на підвищенні ризику народити дитину з інвалідністю.
Водночас разом із розвитком науки та медицини жінки все частіше наважуються на зріле та свідоме материнство, визнають створення сімʼї та народження дітей не головною ціллю їхнього життя.
Гінекологиня та лікарка УЗД Аліна Полюхович пояснила, що чітких вікових рамок, коли народжувати вже не можна — не існує. За її словами, допоки є оваріальний резерв, то жінка може народити дитину.
— Зрозуміло, що чим старша жінка, тим менший оваріальний резерв, — каже лікарка.
Пізня вагітність: як підготуватися та які є ризики
Багатьох дівчат та жінок залякують небезпекою пізньої вагітності. Ми розпитали у гінекологині та лікарки УЗД Аліни Полюхович про реальні загрози для виношування та народження дитини у зрілому віці.
— Які існують ризики пізньої вагітності?
— Ризики пізньої вагітності: народження дитини з генетичними відхиленнями (із синдромом Дауна, синдромом Патау тощо). Дослідити патологію можна, виконучи УЗД-скринінги.
Разом з тим, з віком у жінок можуть розвиватися супутні патології: цукровий діабет, ожиріння, серцево-судинна чи опорно-рухова патологія, — пояснює лікарка.
Також існують консультації генетиків. На них направляють тоді, коли існують ризики розвитку відхилень. Найкраще проходити такі консультації ще перед вагітністю або на її ранніх термінах.
Серед показань, за яких можуть направити на медико-генетичне консультування:
- вік матері — 35 років і більше, вік батька — 40 років і більше;
- наявність у одного з батьків спадкової патології, хромосомної перебудови або вродженої вади розвитку;
- наявність у вагітної фенілкетонурії, муковісцидозу та інших спадкових захворювань;
- наявність в родині живих або померлих дітей зі спадковою або хромосомною патологією, вродженими вадами розвитку — ізольованими або множинними, мертвонародженням;
- наявність вищезазначеної патології серед родичів;
- кровноспоріднений шлюб;
- звичне невиношування вагітності невстановленого генезу у I триместрі вагітності;
- несприятливі впливи у ранні терміни вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів);
- ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання з раннього терміну, яка не піддається терапії, багатоводдя і маловоддя);
- вагітні після ДРТ;
- патологія плоду, виявлена при пренатальному скринінгу (УЗ, біохімічні маркери, високий індивідуальний генетичний ризик виникнення хромосомної та деякої вродженої патології);
- наявність у подружжя шкідливих факторів, пов’язаних із професією.
— Як підготуватися до пізньої вагітності?
— Готуватися потрібно до будь-якої вагітності, бажано, аби вона була планованою і перед цим партнери пройшли обстеження.
Для жінки варто пройти консультації у суміжних спеціалістів задля корекції загальноклінічних аналізів. Тобто потрібно перевірити аналізи крові, сечі, ВІЛ, гепатити, сифіліс, ТОРЧ-інфекції. Варто також обовʼязково вакцинуватися від:
- грипу;
- COVID-19;
- дифтерії;
- правця.
Гінекологиня нагадує, що на наявність ймовірних ризиків для вагітності також має дивитися сімейний лікар. Лише після цього варто планувати вагітність.
За три місяці до вагітності лікарі радять приймати фолієву кислоту, фолати, йод та вітамін-D. Все це — за тим дозуванням, яке визначить твій лікар.
Також не забувай про правильне харчування, здоровий сон та помірні фізичні активності.
— Також важливо підшукувати педіатрів для майбутнього маляти, читати відповідну літературу про вигодовування дитини, — радить Аліна Полюхович.
Народиш — все пройде. Де нас дурять?
За словами гінекологині, це — ще один, на жаль, поширений міф. Болючі менструації не пройдуть після народження дитини, так само як і не зникне акне чи супутня патологія в організмі жінки.
— Коли кажуть: “Народиш — пройде”, то насправді нічого не проходить. Може змінитися цикл менструації — її кількість, інтенсивність.
Але пологи не є панацеєю чи методом лікування, це так не працює.
— Чому інколи гінекологи/(-ні) тиснуть на пацієнток та радять народжувати якнайшвидше, навіть якщо жінка ще зовсім юна?
— “Народжуй швидше” — взагалі не працює. В практиці це лише міф. Зараз доволі багато прогресивних гінекологів, які не акцентують на вагітності у, приміром, 20 років. Це абсолютно недоречно, адже вагітність та народження дитини є вибором жінки.
У 30 років народжують абсолютно здорових дітей, ризики стають вищими у вагітних після 40 років.
Тож я раджу просто змінювати таких гінекологів, які вважають за доцільне тиснути на пацієнток та радити, коли їм краще народжувати, — висновує Аліна Полюхович.
Чому жінки стали народжувати пізніше
Як ми зазначали вище, жінка під час своїх молодих років стикається з тиском з боку рідних та навіть знайомих, які у тій чи іншій розмові обовʼязково згадають важливість народження дітей якнайшвидше. Однак зі схожим тиском стикаються й жінки після 40, яким натякають на внуків у їхньому віці.
Видання Гендер в деталях це явище визнало “репродуктивним тиском” й описало його як таке, де материнство розглядається як ядро жіночої ідентичності.
У “розклад” чи то таймінг материнства вписано конструювання ідентичності бабусі, що у суспільстві також є ознакою “нормальності”. Раннє материнство дає можливість побути бабусею.
На жінок репродуктивного віку тиснуть так само, як і на їхніх матерів, які ще не стали бабусями. Старше покоління часто “пресує” власних дітей, немов “рятуючи” обох від стигматизації: мовляв, ти станеш матірʼю, а я — бабусею, встигну тобі допомогти з онуками та виконаю свою місію.
За даними Державної служби статистики України у Львівській області, у 2021 році в регіоні збільшилася частка жінок, що народжували після 30 років: їх стало 41%. За рік до цього кількість таких жінок сягала 39% мешканок області.
Схожа ситуація й на Івано-Франківщині: у 2020 році матерями до 20 років стало всього 4,3% від усієї кількості жіночого населення краю. Водночас після 20 та до 24 років народили 26% жінок, після 25 та до 29 років — 34,4%.
У віці від 30 до 39 років народило 33,2% жінок області.
До такого збільшення частки тих, хто надає перевагу зрілому материнству, призвели демографічні зміни, закінчення навчання, вихід на ринок праці. До того ж нині батьківство та материнство є вибором, а не обовʼязковою частиною подружнього життя.
Психологічна складова пізнього материнства
Це також можна пояснити й зміною ставлення людей до психологічної складової життя.
Психологиня, що володіє методиками КПТ та CFT, ДБТ, Богдана Валігура у коментарі редакції Вікна-новини пояснила, чому нині ми спостерігаємо більш пізнє материнство серед жінок. Експертка наголосила: тут варто розуміти, що для кожної жінки це індивідуальне питання, однак можна виокремити кілька загальних причин.
— По-перше, ми маємо розуміти, що тривалість якісного життя людей за останні 50-70 років дуже сильно збільшилась. Якщо зараз жінка у 25 років лише закінчує вищу освіту і починає свою кар’єру, заробляє кошти, — а у Європі ще й має великий студентський борг, то ще 50 років тому у віці 25 років жінка вже повинна була мати двох дітей.
А у віці 45 років жінки вже вважалися старими, у яких вже немає жодної радості у житті. Зараз змінився і рівень медицини, який дозволяє у здоровий спосіб мати пізні материнства, — наголошує Богдана Валігура.
Збільшення віку тривалості якісного життя відстрочує нашу реалізацію і, звичайно, жінки відкладають материнство на час, коли вони зможуть собі це дозволити.
Раніше народжували у віці 20-22 років, але це не означає, що жінки були щасливі цьому материнству, — висновує експертка. — І не всі вони того хотіли, просто раніше у віці 40 років життя жінки фактично закінчувалося.
Нині ж ситуація змінилася, бо, окрім молодості та репродуктивності, жінка здобуває освіту, має гроші, незалежність та можливість реалізації.
Однак кожен випадок є індивідуальним: хтось відкладає материнство, бо ще не може дозволити це фінансово або через безпекову ситуацію в країні, через карʼєру або психологічну неготовність.
Пізнє материнство: переваги та недоліки
У зрілого материнства є не тільки переваги, але й недоліки.
— Ми маємо розуміти, що кожна жінка має дуже свідомо підходити до цього рішення і повинна проконсультуватися зі своїми лікарями: ендокринологами, гінекологами, — каже Богдана Валігура.
Також ми маємо зважувати на те, що після 35 років кількість хромосомних мутацій у дитини збільшується. Існують рекомендовані генетичні тести для того, щоб перевірити це. Також зменшується й кількість енергії у жінки на виховання дітей.
З іншого боку, жінка після 35 найчастіше буває набагато стійкіша в економічному і соціальному плані, більш незалежна від чоловіка чи батьків.
Тобто така матір має умови безпеки, а також знає, хто вона — реалізована жінка отримує від материнства більше задоволення.
На наявність такого задоволення однозначно впливає й психологічна підготовка жінки до нового етапу свого життя. Однак психологиня Богдана Валігура вважає, що до пізнього материнства призвела не популярність роботи з психологами, а наявність фінансової змоги виховати наступне покоління.
— Я маю мізерний відсоток клієнтів, які відкладають своє батьківство через те, що їм треба розібратися в собі чи пожити для себе, підготуватися до цього, пропрацювати певні проблеми.
Я думаю, що цей вплив є дуже несуттєвим, набагато більше на це рішення впливають освіта, гроші, можливості реалізуватися, а зараз, безперечно, ще й війна, — висновує експертка.
Середній вік матерів: досвід Європи
І хоч в Україні більшає кількість жінок, що прагнуть свідомого та зрілого материнства на противагу ранньому, у Європі така тенденція почала збільшуватися давно.
За даними Євростату за 2019 рік, середній вік народження першої дитини у ЄС коливається від 26,3 року для жінок у Болгарії до 31,3 року в Італії.
Про це повідомляло видання Європейська правда. Також можна помітити, що середній вік народження першої дитини у країнах ЄС продовжує зростати й станом на 2019 рік сягав 29,4 року.
В Естонії середній вік породіль сягав 28,2 року, а в Іспанії, Італії та Люксембурзі найвищий вік народження першої дитини — понад 31 рік.
Разом з тим, у різних країнах світу відрізняються й підходи у вихованні дітей. Раніше ми розповідали тобі, як виховують дітей у світі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.