Виховання дітей — складне ремесло, якому батьки вчаться протягом усього свого життя. Адже виростити самостійну, впевнену та успішну людину — непростий виклик.
Культура та традиції виховання по всьому світу різняться. Східні країни досі дотримуються класичних форм виховання, де дитиною займається лише мати, а батько заробляє гроші та влаштовує фінансову частину життя малечі. На Заході ж прийшли до рівного розподілу батьківських обов’язків.
Та чимало виховних практик українці можуть навчитися в інших культур. Адже фізичні покарання — це лише насильницька форма комунікації, яка не несе нічого доброго чи повчального.
Як виховують дітей у різних країнах світу та чи ефективні такі методики, ми розповімо тобі далі.
Виховання дітей у Великій Британії справді може здивувати українців. Країна вибудувала усі системи, дотичні до дітей, так, що малим британцям дістається все найкраще.
Ще на етапі вагітності матері отримують деякі безкоштовні медичні послуги, а пологи оплачуються страховим полісом NHS (National Health Service). Держава виплачує породіллі £500 за народження дитини, оплату жінка отримує і від роботодавця.
До 16 років дитина отримує безплатне лікування та навіть операційні втручання. Платними тут є лише стоматологічні процедури.
До цього ж віку уряд Великої Британії виплачує деяку суму за кожну дитину у сім’ї, і за ці кошти реально можна купити продукти у магазині на один-два дні. Часто ці кошти батьки відкладають у дитячий траст, і до 21 року на них можна справити весілля доньки чи утримувати дитину під час навчання в університеті.
Pexels
Також цікаво тут відбувається оплата за вищу освіту, яку повинні сплатити самі здобувачі освіти.
Держава надає позику громадянам і резидентам країни, яку вони мають повернути зі своїх післядипломних заробітків протягом 25 років. Якщо за цей час людина не змогла погасити цей кредит, борг їй просто списують. Але інше поняття для молодих британців — взяти гроші у батьків після дорослішання не вийде, їх позичають, під відсотки.
У Великій Британії на першому місці — безпека. Батьки оберігають дитину, одночасно з тим готуючи до майбутнього. Ось ще кілька речей, які є у британському вихованні дітей.
Головна цінність американців — бути щасливим та не відчувати дискомфорту. Саме тому батьки тут зосереджені на постійному самонавчанні та добробуті дитини у майбутньому.
Все частіше книжкові полиці з теорії виховання дітей займають саме американські автори. Американський стиль виховання дітей можна назвати інтенсивним батьківством.
Варто додати, що такий стиль виховання тут з’явився відносно нещодавно — лише пів століття тому. Тепер замість виховання самостійності, американці прагнуть огорнути своїх дітей опікою та продовжують дбати про них якнайдовше.
Малих американців тут орієнтують на навчання та успіх, які в майбутньому принесуть багато щастя та комфорту.
Разом з тим, тут дбають про вільний час та особистий простір. Цього навчають змалку навіть на прикладі сімейної ієрархії: бабусі чи дідусі не сидять з онуками, а лише зрідка навідують їх на свята.
Серед цього, є й інші засади американського виховання дітей.
У скандинавських країнах дітей виховують в демократичних відносинах між ними та батьками.
Після народження дитини держава оплачує батькам один рік для догляду за дитиною. З одного року діти вже відвідують державний садок.
На першому місці тут — здоров’я та права дитини. Наприклад, батьки посягатимуть на права дитини, якщо посеред ночі не дозволять їй прийти до них у ліжко.
Тут не зациклюються на розвивальних гуртках, не вимагають від дітей неймовірних результатів у навчанні. Таке батьківство є більш розслабленим. Також у країнах Скандинавії дотримуються аскетизму стосовно іграшок: їх купують мінімум.
Також до поняття розслабленого батьківства можна віднести й те, що батьки не обмежують свою дитину під час пізнання світу. Навпаки, вони всіляко заохочують стрибання по калюжах, малювання фарбою тощо.
На першому місці у вихованні дітей тут — самостійність. Якщо в США самостійна прогулянка дитини вулицею викличе занепокоєння у Служби захисту дітей, то в Японії діти самостійно гуляють містом та користуються метрополітеном.
Батьки на Далекому Сході готові витрачати на своїх дітей весь свій час та гроші, однак також вважають, що діти їм винні ціле життя.
Виховання в країнах Азії можна назвати директивним, адже батьки тут самостійно обирають заняття та сферу діяльності для своєї дитини. Разом з тим, приміром, японських мам вважають суворими лише якщо ті обмежують час телефонних ігор для дітей.
Азійська культура формує дітей та молодь у суворості та дисципліні.
Загалом є кілька речей, які відрізняють європейські та азійські методи виховання.
Європейське виховання найбільш зрозуміле для українців. Однак і тут є чимало відмінностей зі звичними для нас традиціями.
У Нідерландах, наприклад, не лікують застуду малюків ліками чи таблетками. Тут дотримуються правила, що краще зміцнювати імунітет, а не розширювати аптечку. До лікаря звертаються лише тоді, коли температура у дитини не збивається протягом трьох днів.
Тут також поводяться з дітьми так, наче вони вже дорослі, але в маленькому тілі. Жодних криків та тілесних покарань, натомість — спокійне пояснення та аргументація. Дитині також надають вибір, дозволяють помилятися.
У Нідерландах дозволяють своїм дітям все в межах безпеки, але про наслідки таких вчинків говорять завчасно.
Тут також завжди цікавляться думкою дитини, виховують в ній особистість та не наполягають на здоровому харчуванні малюків.
В Іспанії дитину виховують активним членом сім’ї, який бере участь у всіх сімейних святах чи посиденьках. В ясла дітей віддають вже з трьох місяців, а вже з трьох років малюки здобувають дошкільну освіту.
Головний принцип тут — розвивати креативність та самостійність. Тут заохочують спілкування між однолітками, в школі на рівні з уроками математики чи історії тут виділяють час на спорт та прогулянки на свіжому повітрі.
А ще іспанські батьки ніколи не допомагають дітям з навчанням. Це заборонено закладами освіти.
У школах також є уроки емоційного виховання, в іспанців виховують відповідальність за власні дії та емпатію до інших. Обов’язковою дисципліною у школі є волонтерство маленьких іспанців.
У Франції ж акцент падає на виховання манер у дітей. З маленькими французами ні батьки, ні інші родичі не панькаються, матері виходять з декрету вже за три місяці після народження дитини. Однак змалку тут поважають особистий простір дитини.
З самого народження діти тут сплять окремо від батьків, а батьки вважають, що надмірна похвала шкодить їхнім дітям.
Також з дитинства дітей вчать не капризувати та не провокувати бійок. Однак фізичне покарання у сім’ях французів не практикується.
Різниця між українським та європейським вихованням є значною. Раніше ми розповідали тобі, чим це шкодить українкам за кордоном та чому в Європі в українців відбирають дітей тамтешні соціальні служби.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.